Квітка на камені

14.06.2008
Квітка на камені

Емірати — мусульманська держава. Однак тут добре почуваються і ті, хто сповідує іншу релігію.

На розпеченому камінні Аравійської пустелі вас зустрічає зелена оаза, огорнута прозорою блакиттю моря і спокоєм. Спочатку думаєш, що потрапив до раю, однак, глибше занурившись у сувій нових вражень, розумієш: надто буденно називати раєм цю країну, яка за три десятиліття постала буквально на піску, розмореному немилосердним сонцем. Рукотворне диво, яке араби виплекали і продовжують творити з непідробною любов’ю, приваблює до себе численних гостей з усього світу.

ХХ століття засвідчило свою присутність в історії цивілізації багатьма яскравими явищами, феноменами і подіями. Об’єднані Арабські Емірати — один із таких феноменів, справді вартих захоплення. В Еміратах усе казково й красиво. Небачений синтез східної культури і ультрасучасних досягнень цивілізації вражає уяву. «Засилля» екзотики й унікальні архітектурні проекти, чудові пляжі з білосніжним піском і штучні острови, дивовижна чистота й порядок — далеко не повний перелік того, чим приваблюють Емірати.

Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) розташовані у східній частині Аравійського півострова на узбереж­жі Персидської й Оманської заток. Межують з королівством Саудівської Аравії і Султанатом Оман. Нова незалежна держава виникла 2 грудня 1971. Це конфедерація із семи окремих князівств (еміратів). Кожен емірат має власний уряд і підпорядковані йому адміністративні органи. Керівником держави є президент. Підписання договору про незалежність і угоди про співпрацю між ОАЕ й Англією, яка майже півстоліття мала протекторат над регіоном нинішніх еміратів, збіглося зі зростанням цін на світовому ринку на нафту і нафтопродукти, що полегшило новій державі перші самостійні кроки в галузі економіки і зовнішньої політики.

 

Тупцюйте на газонах!

У Дубаї вражає все. І прелюдія вражень — велетенський аеропорт, який зустрічає після тривалого перельоту своїми нескінченними рухомими доріжками, зимовим садом і світлими посмішками митників. Тільки віза, яку ретельно «вимальовують» у вашому паспорті, — формальність, якої дотримуються ретельно, а потім, коли ви вже переступите поріг «повітряних воріт», жодного разу не спаде на думку, що ви в іншому світі, який зазвичай чітко «фільтрує» іноземців. Можливо, тому, що сучасне населення ОАЕ — інтернаціональне: на вулицях ви обміняєтесь посмішками з корінними арабами–чоловіками у традиційному білому вбранні, приємно поспілкуєтесь із пакистанцем, який консультує відвідувачів торгового центру, й індусом, що пригощає перехожих соком «фреш», розповісте про Україну привітній філіппінці на рецепції в готелі й узагалі, почуватиметеся тут, як удома, без будь–яких «поправок» на громадянство. У цій країні, яка розкинулася на перетині морських шляхів між Європою, Азією та Африкою й успішно виконує місію велетенського світового торговельного центру, навіть заїжджому незнайомцеві безпечно й комфортно. В ОАЕ немає злочинності, тут не переймаєшся клопотами про власну безпеку навіть у найбільш глухому закапелку найтемнішої вулиці; не пильнуєш за власним гаманцем і коректністю рахунків.

Родовища «чорного золота» знайшли на території нинішніх ОАЕ 1966 року, і нині це — найбільше багатство країни: щоденно державна казна поповнюється надходженнями від продажу двох мільйонів барелів власної нафти. Будьмо відверті: цифра переконлива. Однак не менше вражає, як на цій розпеченій «пательні» квітнуть розкішні клумби (навіть наші улюблені чорнобривці почуваються, як удома, під пекучим південним сонцем), зеленіє трава і стрункі ряди пальм. До корінця кожної рослини підходить маленька трубка, якою надходить вода. А вона тут — синонім життя. Араби навчилися опріснювати морську воду, яку використовують у харчових та побутових потребах (навіть з–під крану її можна вживати, не кип’ятивши), а рослини поливають очищеною каналізаційною водою.

Отож кожна травинка в Еміратах — «золота» . Уявляєте собі такі «золоті газони» посеред гомінливого міста! Але марно шукати біля них традиційні таблички: «Ходити заборонено». Навпаки, тут дозволяють і навіть заохочують тупцювання по газонах! Не дивуйтеся. Адже найголовніший принцип, який сповідують в Об’єднаних Арабських Еміратах, — «Все для людини!».

Затори на три емірати

Узагалі їм пощастило: дер­жаві й громадянам цієї маленької і привітної країни. У них взаємна любов! Атмосфера цього почуття проймає на кожному кроці: в тому, як пересічний житель із непідробною гордістю розповідає про ОАЕ, щоразу наголошуючи «Моя батьківщина», і як держава, зі свого боку, дбає про достаток і благополуччя кожного еміратця. Рівень доходів дозволяє не перейматися думками про «чорний день»: у цьому плані тут усе спокійно й розмірено. 59 тисяч мільйонерів на 3,5 мільйона населення, з яких три четверті — тимчасово працевлаштовані приїжджі робітники, задіяні, як правило, в сфері обслуговування і виробництва.

Машини на дорогах — ніби щойно з салону. Кожен живе у дво–, триповерхових будинках з білого каменю, які абсолютно безкоштовно зводить держава. Пріоритети мають молодята: щойно народжена родина отримує житло, за нашими мірками — розкішну віллу, можливість безвідсоткового кредиту на необмежений термін і багато інших приємних подарунків від держави, як–то виплати на народження дитини та на наступне її виховання. Є навіть виплата на дружину.

До речі, дружин допомагають підшуковувати професійні свахи, і часто чоловік до самого весілля не відає, кого ж він побачить під чадрою. Місцеві жінки рідко відкривають обличчя, на людях мають право з’являтися лише у супроводі чоловіка або брата, а купаються на окремих пляжах, куди чоловікам немає входу, у спеціально відведені дні.

Між іншим, туристкам, які люблять ніжитись на сонці топлес, в Еміратах доведеться забути про цю звичку. На муніципальних пляжах поліцейські стежать за тим, аби «все було пристойно». У разі чого дають «останнє арабське попередження».

В ОАЕ — податки тільки у вигляді ліцензій, які, однак, дозволяють утримувати міста і містечка у зразковому стані. Медицина й освіта — безплатні, кожен громадянин може навчатися в будь–якому найпрестижнішому університеті світу за рахунок держави, якщо забажає. Проте останнім часом жителі еміратів віддають перевагу вітчизняній освіті: для цього сюди на роботу запрошують найкращих викладачів з усього світу. Школярі отримують стипендію — «еквівалент заохочення» до знань доволі солідний. А якщо учень у позанавчальний час вирішить підпрацювати, скажімо, на автопарковці, то отримає за свою активність... доларів 800, плюс доплата від держави — разом вийде близько 1500 доларів, однак розраховувати на таку суму можна тільки у випадку, якщо ви — громадянин цієї дер­жави, а не заробітчанин.

І попит на робочу силу, здається, в Еміратах найближчим часом не зникне. У країні розгорнуто бурхливе будівництво: житлові будинки, готелі, офіси виростають, як гриби після дощу. Хоча справжній дощ у цій країні — явище надзвичайно рідкісне. Здається, це єдине, що поки що не в змозі вирішити керівництво ОАЕ.

Інша проблема, на яку дедалі частіше нарікають місцеві мешканці, — дорожні затори, не належить до розряду найскладніших. Хоча й створює масу незручностей. Останнім часом житло в Дубаї різко подорожчало. Відтак місцеві жителі змушені перебиратися до сусідніх еміратів — до курортної Шарджі, наприклад, а на роботу дістаються в Дубай, де зосереджена велика кількість адміністративних і комерційних центрів.

«Можливо, варто подумати про нові дороги і розв’язки?» — міркують водії, яким доводиться проходити щоранку випробування шаленими заторами «на три емірати». І ви знаєте, ніхто з них ні на хвилину не сумнівається, що вже найближчим часом причину їхнього «головного болю» буде успішно вирішено.

Спіраль тисячоліть — за 40 років

Кілька десятиліть тому президент ОАЕ шейх Заєд бін Султан аль Наян щиро звернувся в молитві до Аллаха, прохаючи Всевишнього про прихильність до свого краю і людей. «Мій народ достатньо настраждався і заслуговує на те, щоб бути щасливим», — сказав шейх Заєд і запевнив, що писатиме історію своєї країни « з чистої сторінки».

Сьогодні в це важко повірити, але тоді на місці сучасної країни лежала пустеля, а головним транспортним засобом вважався верблюд. Перші кроки президента були прості. За нафтові гроші у світі скуповували продукти, товари першої необхідності, ліки. Просто в порту з кораблів усе це безкоштовно роздавали людям. А вже незабаром почали зводити комфортні оселі, відкривати школи, бібліотеки, офіси, банки... В історичному музеї Дубая, проглядаючи фільми і яскраві експозиції, можна прослідкувати, як творилося «диво» на цій землі. Як можна пройти спіраль тисячоліть за такий короткий термін.

Жителі Еміратів обожнюють шейха Заєда. «Його життя — свідчення того, як людина може піднятися до вершин, якщо візьме на озброєння любов, — кажуть еміратці, живі свідки економічного дива на своїй землі. — Заєд бін Султан аль Наян перетворив мрію на реальність. Для цього треба просто дуже любити свій народ і щиро бажати йому добра, адже нафта — це не все. Шейх Заєд уникав голослівних гасел, мир і достаток народу — ось що можна написати на прапорі, під яким він вів нас усі ці роки».

Коли чотири роки тому шейх Заєд відійшов у вічність, ця втрата відгукнулася щирим болем у серці кожного жителя Об’єднаних Арабських Еміратів. «Він залишив нас під час Рамадану, але залишився з нами... Він усе зробив, що хотів, і відлетів на небо...» За місцевим повір’ям, під час Рамадану ангели повертаються на небеса.

Юлія КОСИНСЬКА,
Олег КРУК

  • Дорогами Маямі

    Сконцентрувавши найбільше міжнародних банків та облаштувавши у своєму порту базу для найбiльших круїзних лайнерів світу, воно справляє враження пістрявого космопорту, в якому комфортно почуваються представники найнесподіваніших етносів і націй. >>

  • Острів скарбів

    ...Шрі-Ланка з’являється під крилом літака зненацька і нагадує згори зелений листок, що загубився серед смарагдово-синіх вод Індійського океану. Більша частина острова вкрита густими тропічними лісами, помережаними звивистими лініями численних ланкійських рік. >>

  • У надрах Оптимістичної

    На Поділлі серед природних феноменів більш відомі Дністровський каньйон та Подільські Товтри, які, за результатами iнтернет-опитування, потрапили до семи чудес природи України. Адже вони доступні погляду кожного. А про занурений у вічну темряву світ подільського карсту, масштаби якого важко піддаються уяві і який тільки частково відкрив свої таємниці, знає обмежене коло осіб. >>

  • Мандри без візи

    Якщо є бажання пізнавати щось нове, відсутність закордонного паспорта і кругленької суми не перепона. Святковим дивом може стати подорож в Україні. І необов’язково їхати у розрекламовані Львів, Чернівці, Ужгород чи Київ. Про нові маршрути і їх цікавинки розповiдають ведучі подорожніх рубрик на телеканалах Валерія Мікульська і Наталія Щука. >>

  • Для кого співають цикади

    Стереотипи — річ уперта: більшість вважає, що курортна Туреччина — то передусім Анталія. І весь прилеглий до неї південний регіон — Аланія, Кемер, Белек... Туди вітчизняні турфірми традиційно скеровують клієнтів, пропонуючи готелі на різні смаки, туди відправляють чартерні літаки. >>

  • Шляхом апостола Якова

    Ми йдемо по маршруту, прокладеному понад тисячоліття тому. На шляху — вимурувані з дикого каменю церкви, обнесені кріпосними стінами монастирі й замки феодалів, середньовічні притулки для пілігримів (альберге) і харчевні. А попереду, позаду — пілігрими, що йдуть в одному напрямку — до іспанського міста Сант-Яго де Компостела. >>