«Вважаємо, що їх убило керівництво»

12.06.2008

Трагедія на шахті ім. Карла Маркса стала головною темою учорашнього засідання Кабінету Міністрів. Як виняток, це питання обговорювали в присутності преси: такою була вказівка Юлії Тимошенко.

Урядову комісію, наголосив пан Турчинов, створили вже о сьомій годині ранку. Із 37 чоловік, які перебували під землею на момент вибуху, врятовано 24. Один гірник загинув, дванадцятьох іще шукають. Поранено п’ять осіб із числа тих, хто під час вибуху перебував на поверхні.

Юлія Тимошенко вимагала від свого першого заступника назвати винуватих. Вона була вкрай невдоволеною, що після страшної аварії на шахті ім. Засядька жодного посадовця так і не притягли до відповідальності. А безкарність, за її словами, і призводить до таких сумних наслідків. Олександр Турчинов відповів: він особисто звернувся до органів прокуратури, аби ті поки що призупинили слідчі дії щодо керівників шахти ім. Карла Маркса. Мовляв, нині головне — врятувати людські життя. А дирекція шахти краще за інших знає, як прокладено комунікації, які ще шляхи можна використати для порятунку людей.

Утім у вині керівника шахти, на якій загинули люди, перший віце–прем’єр навіть не сумнівається. «Всупереч тому, що 6 червня, напередодні аварії, Держгірпромнагляд заборонив проведення видобутку вугілля і проведення технологічних робіт на шахті, запломбував скіпи, за рішенням керівництва шахти пломби було зірвано і продовжувалися виробничі роботи з видобутку вугілля, зокрема й вибухові роботи», — наголосив Турчинов. Під час робіт виникла іскра, яка потрапила у газоповітряну суміш (вміст метану становив 9 відсотків) — це і стало причиною вибуху. «Комісія продовжує роботу, остаточні висновки ми зможемо зробити тільки після того, як будуть проведені детальні дослідження, коли буде підписано акт, але попередня інформація виглядає так, як я повідомив», — підсумував перший віце–прем’єр.

За словами Олександра Турчинова, у деяких регіонах на працівників Держгірпромнагляду місцеві «вугільні генерали» чинять психологічний тиск. Проти них порушують кримінальні справи, погрожують. Адже на кону стоять величезні прибутки від продажу вугілля. Нехай і з ризиком для життя людей. Прем’єр негайно зажадала від Міністерства палива й енергетики докладного плану дій, як запобігти таким аваріям у майбутньому. Виступ заступника міністра Юрія Ященка її не вдовольнив — мало конкретики! «Що значить «у стислі терміни» провести атестацію? Я не розумію цього. До кінця року? Ні, у нас так не буде! — обурювалася Прем’єр. — Прошу, знайдіть фахівців, може, навіть запросіть з–за кордону, але усі роботи треба провести за півтора місяця». Проблема із надглибокими, а значить, потенційно небезпечними шахтами, до числа яких належить і ім. Карла Маркса, доволі складна. В Україні таких — 24 відсотки від загальної кількості. На них працює 31 тисяча гірників (19%), які добувають понад 40 відсотків вугілля.

Просто так закрити ці шахти, вважає Прем’єр, неможливо. Проте шляхи до подолання проблеми бачить. За статистикою, 60 % усіх аварій на шахтах, де гинули понад десять чоловік, траплялися у вихідні дні — контроль за безпекою із суб’єктивних причин був послаблений. Юлія Тимошенко вимагає заборонити працювати на шахтах, особливо із складними умовами роботи, у вихідні. Але найголовніше — перейти на погодинну оплату праці. Часу у Мінпаливенерго — до 1 липня. «Негайно припиніть погодинну систему!», — вимагала Прем’єр.

І останнє ноу–хау — до нагляду за безпекою праці вирішено залучити профспілки. А особливо небезпечні та виснажені шахти — за статистикою, 47 відсотків шахт дають 10 відсотків вугілля — можливо, будуть закривати. «Проаналізуйте, куди працевлаштувати гірників, які там працюють», — дала завдання Прем’єр.

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>