Якась вона у вас кислувата, браття–українці...

10.06.2008
Якась вона у вас кислувата, браття–українці...

Наша черешня без присмаку газу.

Днями «черешнева столиця» України — Мелітополь — з’ясувала для себе неприємну новину: Россільгоспнагляд і Росспоживстандарт підвищили вимоги до якості імпортованої продукції та оформлення документації. Ще недавно «бездонний» російський ринок був основним джерелом збуту вітчизняних ягід, що їх у великій кількості збирають на півдні Запоріжжя. Віднині черешню до Росії тепер можуть ввозити лише ті підприємці, які зареєстровані як суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності. У них мають бути оригінали фітосанітарних сертифікатів та безліч іншої документації — на кшталт карантинного дозволу й висновку експертизи фітосанітарної служби Росії на кожну партію черешні, яку українці ввозять за контрактом. Причому кожен договір треба заздалегідь укладати з російським одержувачем продукції.

У такій паперовій «хурделиці» цілком прогнозовано зародилися нові схеми тіньової «черешневої економіки». Відомо ж бо, що основну масу солодких ягід до Росії зазвичай доставляли приватні особи: два–три рейси до Москви давали мелітопольцям засоби для існування ледь не до наступного сезону. Сьогодні ж, очевидно, їм не вигідно оформляти стоси документів на свої дрібні партії товару. Втім безвихідних ситуацій не буває. І мелітопольці вкотре переконалися у цьому: у селах району з’явилися рефрижератори з ... уже заготовленими паперами для експорту черешні. Належать ці автомобілі, звичайно ж, не селянам, які вирощують ягоду, а перекупникам. У мелітопольців «зальотні садівники» скуповують черешню у кращому випадку за півціни. Людям діватися нікуди: ягода — продукт, що псується надто швидко, і на вокзальному пероні з ними довго не побізнесуєш!

Цікаво, що запорізьку ягоду споживатиме не російська столиця, а невибагливі ринки північних регіонів. Москві може перепасти лише якась дещиця — і то транзитом. Тим часом така ситуація не задовольняє місцеву владу. Депутат Ігор Богданов на сесії Мелітопольської районної ради днями висловив пропозицію: перестати орієнтуватися на капризних і непередбачуваних росіян — і переключитися на стабільніші ринки Європи.

Рем ФЕДОРОВИЧ
  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>