Шашки наголо!
Артем Чапай, активіст руху «Збережи старий Київ», розповідає «УМ» про громадянську течію, до якої він належить, та трохи про себе самого Наталія ЛЕБІДЬ   

Це трохи схоже на УНА–УНСО локального масштабу. Але тільки трохи. Летючі бригади руху «Збережи старий Київ» з’являються в місцях, до коїться несправедливість, переважно у вигляді незаконних забудов. Між собою активісти «ЗСК» спілкуються в інтернеті, один з їхніх ресурсів — уже досить добре відомий серед киян інтернет–блог community.livejournal.com/saveoldkyiv. Рух не структурований, позбавлений поділу на лідерів і підлеглих, упізнаваної атрибутики абощо. Програма й мета — одна: вберегти залишки Києва від тих, хто їх нищить. Робиться це цілком серйозно і завзято, але з елементами карнавальності, яка є навіть в імені сьогоднішнього «УМівського» візаві.

Чапай каже (тобто пише у своєму ЖЖ), що народився він у 1919 році, так і не потонув у річці Урал, бо «вічно живий і молодий». А ще — стверджує, що «папаха та шашка forever». Мабуть, вся ця екзотика була варта того, аби добряче побігати за Чапаєм — від інтерв’ю він відмовлявся, бо вважав це нескромним по відношенню до інших представників «ЗСК». Зрештою, подіяв аргумент, що для запису на диктофон усього Чапаєвого війська треба, мабуть, бути майором Мельниченком, тобто мати купу часу й електронної пам’яті. А в іншому випадку рух має делегувати у спікери когось одного. Отже, делегат Чапай. Живий і молодий — зі словом про Київ.