НЬЮЗ-РУМ

06.02.2004

      30 травня цього року «Скрябіну» виповниться 15 років. Свій ювілей гурт планує ознаменувати альбомом вибраних пісень. Цьому виданню будуть притаманні щонайменше дві «заковики». По-перше, один диск міститиме відеокліпи Скрябіна (швидше за все, у вигляді DVD). А ось зі звуковою частиною пов'язана інша цікавинка: на офіційній сторінці www.skryabin.ru будь-який шанувальник гурту може проголосувати за вподобану пісню із 93 запропонованих за абеткою. Ті з композицій, що наберуть найбільше голосів, будуть перезаписані в новому звучанні і, власне, стануть тим «Вибраним». Не виключено, що задля дотепу деякі пісні, які в оригіналі лунали жваво, перевтіляться на балади, а якісь повільні набудуть панкового забарвлення. «З того, як іде голосування, я бачу, що доведеться випускати не 2 CD, а пачку з трьох компактів, — побоюється Кузьма, — Та як до травня ми осилимо переробити тільки 15 пісень, то, мабуть, відберемо зо тридцять речей, що набрали найбільшу кількість голосів і поділимо їх: пісні, які від початку мали «світлу» енергетику, переграються, і з них збудується диск «Краще». А увесь смур, котрий теж переміг, залишимо без змін — то буде буцім як «Гірше».

      Голосування на сайті розпочалося 21 січня, і на кінець місяця було подано близько 650 голосів, які попередньо окреслили картину. Вперед вирвалися пісні «Бультер'єр», «Великий Хробак», «ВодаВогонь», «Зламані Крила», «Клей», «Маленька Зимна Пташка», «Най Буде Дощ», «Нейлоновий Час», «Нікому То Не Треба», «Стриптиз», «L.V.»; по нулях залишилися, зокрема, «Татко Хорий», «Театр», «Технофайт», «Хорий спокій», «Червоні Колготки», «Плани», «L'amour Attack», «L.V.». Підсумки подібного фан-вибору можуть бути зовсім несподіваними, тому Андрію Кузьменку й самому цікаво побачити, чим то все завершиться. Незалежно від результатів, провідний Кузьма України вважає, що то найбільш чесний і правдивий шлях для укладання збірок виду «The Best Of...»

* * *

      Відомий DJ Alligator взявся зробити ремікс для Руслани. Виконавці познайомилися на першій церемонії «Українська Музична Премія» минулого року, і вже тоді діджей висловив бажання щось зреміксувати з альбому «Дикі Танці». Закордонному діджею Руслана надіслала три пісні: «Ой заграй мi, музиченьку», «Аркан», «Скажи мені», з яких для роботи DJ Alligator вибере одну до свого смаку. Зарубіжний приятель нашої співачки попросив, щоб йому надіслали ще й «Коломийку», але наразі цю пісню Руслана дала не для обробки, а, так би мовити, для домашнього прослуховування. Якщо ремікс вийде таким, що задовольнятиме обидві сторони, він зможе потрапити відразу до трьох різних збірок, одна з яких вийде в Україні, друга в Швеції, а третя — в Росії.

* * *

      «Кому ВниZ», за попередніми відомостями, має знову поїхати до Лейпціга на один із найповажніших у світі готик-фестів Wave-Gotik-Treffen-2004: це питання зараз проробляє провідник Українського готичного порталу Віталій «Stranger» Федун. Вперше на згадане дійство наші гот-патріархи потрапили в травні 2002 року і тоді, серед купи іменитих ватаг, україномовні «Кому ВниZ» стали несподіваною знахідкою для фесту. На цьогорічному Wave-Gotik-Treffen гурт планує представити нову програму з платівки IDEM, яку складають уже майже три роки. Практично всі пісні до неї написано, багато матеріалу навіть накопичено, проте хлопцям ніяк не випадає нагоди то все остаточно студійно закарбувати і довести до пуття. А 10 лютого «кому-внизівці» готуються відзначити свій день народження і з цього приводу зробити дружню рок-толоку «за лаштунками».

* * *

      Проект із трьох «чистих» рокерів «БОРЩ» скоро перевидасть свій однойменний максі-сингл. Уперше диск було видано 25 лютого минулого року досить обмеженим накладом. Якщо точно, то цього року буде не перевидання, а, радше, додруковування тиражу, якого виявилося замало для слухача і довидання міститиме на одну пісню більше. «БОРЩівці», щоправда, нарощення свого першого диску сприймають як явище минуле і особливої пихи з того не роблять: у хлопців майже готовий наступний альбом. Тепер — повнотривалий.

Юрко ЗЕЛЕНИЙ, ФДР Радіоцентр.

  • Знайти «скриньку», де захована ваша пісня

    Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>

  • Гімн як літургія, марш і романтика

    Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>

  • Паливо революції

    Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>

  • Ведмідь на вухо наступив, та співати будеш

    У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>

  • Вояки з гітарами

    Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>

  • «Вопіющі» 26 років

    Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>