А з екрана — мова солов’їна ллється

21.03.2008

Відповідне рішення було прийняте за основу днями на засіданні Нацради, а остаточне, очікується, затвердять за тиждень. Згідно із пропозиціями, загальнонаціональні компанії вказуватимуть у програмних концепціях відсоток телепродукції, яка транслюватиметься державною мовою в межах від 70 до 100%. Також із 1 вересня наступного року частка україномовних програм не може складати менше, аніж 80%. А з 1 вересня 2010 року — 85% відповідно. Ця норма матиме й чітко визначені часові рамки. Відтак у будні українська лунатиме з телевізорів у так званий «прайм–тайм» із 18–ї по 24–ту годину. У вихідні — з 9–ї до 12–ї ночі. Аналогічні норми будуть встановлені й для ефіру супутникових компаній.

Трохи інші умови очікують регіональні телекомпанії, у програмних концепціях яких відсоток української мови в межах 70—100% вказуватиметься в залежності від мовно–етнічних особливостей регіону.

Член Нацради та її відповідальний секретар Владислав Лясовський переконаний, що такий підхід правильний, адже в Україні є чимало регіонів, де проживають національні меншини, які мають право обирати, якою мовою дивитися телебачення. Однак, стверджує Владислав Євгенович, це не може стосуватися національних телекомпаній. «Ми вже давно стикаємося з проблемою недосконалого законодавства. Адже в одній статті йдеться, що присутність української мови в ефірі має складати не менше 75 відсотків. А в іншій нормі йдеться лише, що державна має звучати. Відтак деякі мовники посилаються на останню і кажуть, що не порушують законодавство, ретранслюючи навіть декілька відсотків україномовної продукції», — зазначив він у коментарі «УМ».

Результати спеціального моніторингу Нацради невтішні: більшість телекомпаній не виконує прописану законом норму про 75% української мови. Тож цю проблему вже сьогодні планують розглянути на засіданні РНБО в рамках питання «Про інформаційну безпеку». Проте Владислав Лясовський каже, що вдаватися до примусових дій Нацраді, швидше за все, не доведеться — більшість компаній розуміють справедливість вимог контролюючого ефір органу. «Ми мали зустрічі, на яких представники національних телекомпаній поставилися з розумінням до наших вимог стосовно збільшення державної мови в телевізійному просторі. Єдине, про що просили, — робити це поступово, оскільки існує чимало нюансів в організаційному процесі. Відтак нам вдалося знайти консенсус: встановити поетапне збільшення української мови — по п’ять відсотків щороку», — додає Владислав Євгенович.

Уже через кілька років присутність української в ефірі могла б бути стопроцентною. Хоча у Нацраді поки більше схиляються до думки, що цей показник не має перевищувати 95%. Решту медійного простору можуть заповнювати будь–якою мовою. Слід додати, що в даному випадку йдеться саме про звукове наповнення українською. Субтитри ж як альтернатива наразі пропонуються окремими членами, однак поки що спільної думки у Нацраді не дійшли.

У ході останнього засідання Нацради було знято й проблему з компанією «Воля–кабель». Як уже писала «УМ», Національна рада подала до суду з проханням анулювати ліцензію провайдеру за невиконання рішення про відновлення трансляції універсальної програмної послуги й непопередження абонентів про перехід на цифровий формат. Тепер позов відкликали. Пан Лясовський каже, що «Воля–кабель» урахувала практично всі зобов’язання Нацради в концепції переходу на цифрове мовлення.

 

ДО РЕЧІ

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення рекомендує телерадіоорганізації попереджати глядачів про участь в інтерактивних іграх та вікторинах. За словами першого заступника голови Ігоря Куруса, до Нацради надійшло чимало звернень від наших співвітчизників, які брали участь «в іграх по ящику». Тепер ці звернення переадресовані до Служби захисту прав споживачів. Здебільшого в таких випадках страждають діти та пенсіонери. Тож аби хоч якось захистити населення від аналогічних випадків, Нацрада зобов’язала телерадіоорганізації супроводжувати такі програми текстовим попередженням, що участь у вікторині є платною. Застереження має розміщуватися на площі не меншій 15 відсотків екрана, а текст повинен бути контрастним до тла екрана.

  • Сашко Лірник: Казку пропускаю через себе...

    Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>

  • Розкадровані мандри

    Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>

  • Сміятися з леді-боса

    Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>

  • «За мною там Непал, Гімалаї сумують»

    Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>

  • У новинах немає змоги «погратися»

    Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>

  • Провокатори з мікрофонами

    У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>