Герб, гривня, громадянство

01.03.2008
Герб, гривня, громадянство

Проект великого Герба України.

«УНР, проіснувавши лише близько року, спромоглася зробити багато, — каже заступник директора Українського інституту національної пам’яті Владислав Верстюк, який до цього очолював відділ Української революції 1917—1923 років в Інституті історії НАНУ. — І в цьому, безперечно, велика заслуга Михайла Грушевського». Ще до проголошення в ІV універсалі (січень 1918 року) самостійності УНР Центральна Рада встигла здійснити низку важливих соціальних та економічних реформ, спрямованих на захист суверенітету. Саме в УНР з’явилися перші українські паперові гроші. На той час це було зухвалим кроком. Ще влітку 1917–го Михайло Грушевський оголосив конкурс на кращі ескізи національної валюти. Їх автором став відомий художник Георгій Нарбут, який повернувся в Україну з Петербурга з першими променями української державності. Працюючи над ескізами, він ретельно вивчив стародавні київські монети і дійшов висновку, що на купюрах обов’язково має бути тризуб із хрестом.

Тоді ж постало питання створення Державного герба. Михайло Грушев­ський вважав, що Гербом України міг би стати «символ творчої мирної праці — золотий плуг на синім тлі». Навколо нього голова Центральної Ради пропонував розмістити «знак старої Київської держави Володимира Великого», герби Галицько–Волинського князівства та Гетьманщини («козак із мушкетом»). Внизу, під плугом, мали бути розміщені герби Києва і Львова, а вгорі — голуб з гілкою оливи. Проте відомі історичні обставини відсунули геральдичні пошуки на другий план, до того ж змінилася й позиція Грушевського. У грудні 1917 р. Українська Центральна Рада затвердила тризуб як малий Герб УНР, а 1 березня прийняла закон про герб.

«Український народ, воюючи на три фронти в період визвольних змагань, устиг створити Національний музей, Національну бібліотеку, Національну академію мистецтв, Національну академію наук, ухвалити Конституцію, герб, грошову одиницю», — каже культуролог–музеєзнавець Микола Біляшів­ський. Дід­ ученого, Микола Федото­вич Біляшівський, був учасником усіх трьох комісій, що працювали над розробленням Державного герба за УНР, Гетьманату та Директорії. Хоча під час засідання, в листопаді 1917 року, комісія не дійшла спільної думки, але затвердила ідею тризуба, що мав бути обов’язковим елементом герба. Його почали використовувати ще до офіційного затвердження. У грудні 1917 з’явилися купюри з тризубом. У січні УНР ухвалила закон про флот, на прапорах якого теж був тризуб. На статус загальнонаціонального символу тоді претендувало два проекти — великокняжий тризуб і козак з мушкетом. Георгій Нарбут, який очолював Департамент герольдії правуючого Сенату Російської Імперії, своїм авторитетом підтвердив вибір тризуба. Адже цей образ символізує найвищу владу, вказує на спадкоємність традицій Київської Русі та неперервність державотворчого процесу на теренах України. «Досліджуючи народні вишивки центральної України, працівники Музею українського декоративного мистецтва виявили вишите дерево життя, подібне до тризуба, — каже Микола Біляшівський. — Отож і в народній культурі українці здавна шанували цей знак». У радянські часи музейним працівникам забороняли говорити про Україну як про спадкоємицю Київської Русі. Коли в незалежній Україні затвердили тризуб, це стало визнанням, хто є істинним правонаступником культурних здобутків княжої доби.

У березні 1918–го створен­ня проекту герба доручили відомому художникові Василю Кричевському. Під час більшовицької «мурав­йовської» навали у Києві було зруйновано будинок Михайла Грушевського, у якому квартирував Кричевський. Усі книги, документи, ескізи й речі художника були знищені. Деякий час він разом із родиною жив у приміщенні нинішнього Національного художнього музею. Саме там, маючи можливість дивитися на злотники та срібляники князя Володимира, Кричевський створив Державний герб. 19 березня, коли кияни проводжали в останню путь загиблих у битві під Крутами юнаків, на вечірньому засіданні уряд схвалив цей проект малого Державного герба.

Малий Герб України після Великої Злуки теж містив тризуб. «Я вважаю його дуже вдалим, — зауважує Микола Біляшівський. — Відомо, що на ньому Нарбут зобразив тризуб, який з одного боку тримає козак з мушкетом, а з іншого — лев. Це історичний символ об’єднання Східної та Західної України, що сягає своїм корінням часів Київської Русі. Незважаючи на те, що «серце» козацтва було в Центральній Україні, саме Галичина дала таких визначних державотворців, як Петро Сагайдачний і Богдан Хмельницький. Отже, землі України мали тяглість до возз’єднання задовго до 40–х років ХХ століття».

Наталка ПРИСТУП
  • «Якби на Майдан відразу 100 тисяч вийшло, стріляти злякалися б»

    З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>

  • Навіть Азаров намагався...

    Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і  це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>

  • Яценюк — політик № 1 в Україні?

    Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>

  • «Зараз іде загострення складної суспільної хвороби»

    У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>

  • «Щоб ми перемогли»

    Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>

  • Ангели над Майданом

    До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>