Животів не пожаліли?

31.01.2008
Животів не пожаліли?

Окремим засудженим не подобаються нари в два яруси. (Фото Івана ЛЕОНОВА.)

Перипетії навколо останніх подій у виправно–трудовій колонії №124, що розташована в Кіровському районі Донецька, нагадували гостросюжетний детектив. За версією відомого адвоката Сергія Салова, спершу до нього по допомогу звернулася мешканка Луганщини Людмила К., яка є представником засудженого Олександра Л. За її даними, минулого четверга о 17–й годині кілька засуджених мали здійснити акт самогубства. Аби перевірити цю інформацію, адвокат прибув до колонії, і о 17.30 йому на мобільний зателефонував(?) уже сам Олександр Л. За його словами, на знак протесту проти побиття їх співробітниками адміністрації колонії він та ще двоє засуджених розпороли собі животи металевими прутами...

Проте черговий по колонії рішуче спростував цю інформацію і, на вимогу адвоката про негайну зустріч із засудженим, порадив йому приїхати наступного ранку. Причому, згадує Сергій Салов, весь цей час на території колонії гримів духовий оркестр, а коли він змовкав, було чути якісь несамовиті крики. Наступного ранку п’ятниці деякі пояснення журналістам погодився дати начальник колонії №124 Анатолій Грищенко. За його словами, ніяких надзвичайних подій на території специфічного закладу не трапилося. 45–річний Олександр Л., який має шість судимостей, поступив сюди із Житомирської колонії на лікування (на території Донецької колонії є міжобласна в’язнична лікарня), бо справді має проблеми зі шлунком та ногою.

Натомість Сергій Салов отримав зовсім іншу інформацію безпосередньо від Олександра Л. Під час зустрічі той засвідчив факт спроби самогубства трьох засуджених. На підтвердження своїх слів показав сліди побоїв на тілі, а також від металевого прута, яким власноруч розпоров собі живіт. Мовляв, двом його колегам із такими ж пораненнями вже зашили животи, а він, попри певний тиск, від операції відмовився. А ще передав адвокату заяву від кількох ув’язнених. У ній, щоправда, скаржники нарікають не на знущання з боку співробітників адміністрації, а на жахливі умови утримання в колонії — антисанітарію, клопів і навіть на ... ліжка в два яруси. Дуже обурюються вони і якістю харчування, бо, за їхніми словами, їжа тут «приготована для свиней, а не для людини».

Продовжуючи заперечувати спробу акту самогубства, представники адміністрації колонії тим часом висловили своє бачення ситуації. Мовляв, іноді засуджені, аби привернути увагу, йдуть на «злісне порушення режиму» — свідомо завдають собі незначних поранень. До речі, такий «гріх» водиться і за тим же Олександром Л. Адже, зі слів його співмешканки Людмили К., яка приїхала до Донецька, останній свій строк він отримав за те, що в 2003 році в Луганській колонії на знак протесту розпоров собі живіт. Хоча в особовій справі засудженого зі стажем немає так званої «червоної смуги», якою позначають засуджених, схильних до самогубства.

Перевірка останніх заяв «аборигенів» Донецької колонії № 124 не забарилася. Попередні висновки офіційно вже зробила спеціальна комісія обласної прокуратури: «В ході перевірки фактів суїциду чи спроб самогубства не виявлено». Так само, від самих засуджених працівники прокуратури не почули жодних скарг на протиправні дії адміністрації колонії. Натомість засуджені більше нарікали на незадовільне медичне обслуговування та антисанітарію в окремих приміщеннях міжобласної лікарні. Як колоритно поскаржився один із них: «Замість лікування, навпаки, псують нервову систему». Для вирішення цих проблем вже залучені медики та фахівці СЕС. Однак перевірка в колонії ще триває.

 

ДО РЕЧІ

Президент Віктор Ющенко підписав указ про помилування 106 засуджених. Як повідомляє Служба секретаріату Президента з питань помилування, від подальшого відбування основної або додаткових мір покарання звільнено 27 засуджених, основну міру покарання скорочено 79–м засудженим. При цьому задоволено 230 клопотань громадян та народних депутатів України. Це перший Указ про помилування, підписаний Президентом у 2008 році. Серед помилуваних осіб 34 жінки і 72 чоловіки. Із них — 8 осіб похилого віку, 3 інваліди, 3 учасники війни, 2 учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 10 багатодітних, 51 особа молодого віку та інші.

  • І нема на то РАДИ

    Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>

  • Вижити за лінією фронту

    Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>

  • Школа войовнича

    Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>

  • ЗалізоБЕТОНні докази

    Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>

  • Шукайте жінку

    Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>

  • Пані невДАЧА

    Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>