7 січня, як і українці, Різдво відзначають православні росіяни, серби і болгари. У росіян переддень Різдва називається Сочєльнік. Назва походить від обрядової страви сочива, що трохи нагадує українську кутю. Це сушені зернята пшениці, розмочені у воді. Сочивом називали також овочі і взагалі пісну їжу.

Передсвяткові дні сповнені творчості. Як оздобити скромну, урбаністичну оселю? Як виразити самобутність свята? Як розподілити святкові буряки, рибини і квасолю на 12 страв? Усі результати такої приємної творчості стають подарунками дітям, батькам і «половинкам». І хай найліпшим дарунком для нас самих, родичів і близьких стане урочистий мир у наших дбайливо–чистих серцях і оздоблених традиційними прикрасами оселях.

Комуністичний Китай надалі залишається країною, в якій за нелегальне ввезення релігійних текстів та Біблій можна потрапити на кілька років до в’язниці. Але коли мова заходить про гроші, то все можливе. Китай завалив увесь світ дешевими іграшками, одягом, електронікою, ширвжитком, а в травні цього року планує запустити на повну потужність верстати найбільшої у світі спеціалізованої поліграфічної фабрики, яка щомісяця видаватиме по мільйону примірників Біблії. Це спільне підприємство Китайського християнського благодійного товариства та розташованої у Великій Британії компанії «Юнайтед Байбл Сосаєтіз».

Святвечірня трапеза у багатьох регіонах України називається «багата кутя». Страви ті ж самі, що й багато тисячоліть тому в орачів: хліб, зерно, горох, капуста, буряк, часник, горіхи, гриби, вишні, мак, мед... Господиня готує на святу вечерю 12 пісних страв.
Обов’язковою на багату кутю є яка–небудь страва з рибою, адже у християнській символіці риба пов’язується з Ісусом Христом, а наші пращури шанували міфічну рибину, помічницю у творенні світу. Готують також капусту (як правило, з грибами), голубці. Окрім узвару, варять киселі з сухих слив, вишень і груш. Зважте, що 6 січня до першої вечірньої зорі не прийнято їсти взагалі.

Втомливий шлях до Віфлеєму, суєта і переповнені оселі довкола. Довелося народитися в убогій стайні. І потім бути відкинутим людьми. Різдво — найсвітліший день для заплаканих, голодних, забутих, дивних, відкинутих суспільством. Христос прийшов у світ серед ночі, у печері на околиці Міста хліба (саме так перекладається назва Віфлеєм). Він поділився з нами самим собою, як хлібом. Син Божий зійшов згори, щоб люди змогли піднятися до небес. По суті, це Різдво кожного з нас: нагода для відкриття і дбайливого зрощення в собі сердечної теплоти. Адже заповідано: «Станьте, як діти». Це день, коли кожен віднаходить себе справжнього — виноградину у ясному гроні на вічноживій Лозі. Чи впустимо Ісуса у свої домівки?