Каблучки на «державному» паркеті

20.12.2007
Каблучки на «державному» паркеті

По праву руку Юлі — ялинка і підлеглі БЮТівці.

Позаминулої ночі у вікнах верхніх поверхів урядового будинку на столичній вулиці Грушевського відблискувало тьмяне світло. Це працівники апарату Кабміну натхненно виконували свою невидиму для стороннього ока роботу: міняли таблички на кабінетах високого начальства. Почали з дверей безпосереднього шефа Петра Крупка, який, за логікою, мав прийти на робоче місце раніше за інших і замінити ветерана «кабмінівського руху», вірну тінь пана Януковича Анатолія Толстоухова. «Головну» табличку на кабінеті №1, за старою доброю традицією, прикручували зранку, мало не в останні хвилини: Тимошенко обіцяла бути на 8.00.

 

І я там був, мед–шампанське пив

Утім перше засідання нового Кабінету Міністрів відбулося ще позавчора, майже одразу по тому, як кандидатка у прем’єри несподівано для себе отримала 226 голосів. Нові керівники міністерств засідали «не відходячи від каси», у конференц–залі будинку під круглим куполом: Юлія Володимирівна великодушно вирішила не тривожити своїх попередників і дати їм час зібрати власні пожитки. Скромний фуршет для урядовців та «фанатів» із числа демократичної коаліції — фрукти і шампанське — тривав недовго. Аби ігристе вино не розхолодило виконавчу владу, Прем’єр запросила їх до сусіднього кабінету — для розмови тет–а–тет.

Сенсаційних новин, проте, присутні не почули. Юлія Тимошенко погодилася із думкою свого міністра фінансів Віктора Пинзеника: головне завдання нового уряду — підготувати бюджет 2008 року, а плід зусиль пана Азарова негайно викинути у сміття. Передбачається, що ухвалити його зможуть до першого лютого наступного року.

Не відкладатимуть у довгу скриню і кадрові зміни в усіх життєво важливих відом­ствах. Першими кандидатурами на виліт названо керівників «Нафтогазу України», «Енергоатому», Податкової адміністрації та Державної митниці. Наступним кроком пані Тимошенко стане боротьба із роздутими штатами міністерств. «Ми були здивовані, що у деяких міністрів було по 16 заступників. Для нас це був шок», — заявила Юлія Володимирівна. Відтепер кожен міністр отримав суворий ліміт: щонайбільше чотири заступники. З них титул «першого» може носити тільки один. «Ми підрахували, що цього досить», — скромно додала Прем’єр.

Але головний месидж Тимо­шенко був скеровний у бік «однієї із фракцій, яка залишилася у меншості». Її представникові (прізвище його не назвали, але всі зрозуміли, що воно на «Лит» починається і на «вин» закінчується) пообіцяли посаду віце–прем’єра. І, що символічну, четверту...

Тупіт у коридорах? Це у державі змінюється влада!

«Демократичні» віце–прем’єри освоюються у нафталінових коридорах Кабміну самостійно: працівники їхніх служб наполегливо заповнюють обхідні листи попередніх шефів та уважно стежать, аби державне майно, на якому стоїть інвентарний номер, залишалося на своїх місцях. Для когось це, може, і дрібниця, але за кожну «державну» попільничку, випадково вивезену із приміщення уряду, вирахують із невеликої зарплатні технічного персоналу. Втім стара влада покинула свої кабінети заздалегідь, без зайвого галасу і не привертаючи до себе уваги. Важливі документи та матеріальні цінності (як–не–як уряд Януковича приходив сюди на десятиліття) виносили через службовий хід, а сентиментальним до дрібниць виявився тільки віце–прем’єр Олександр Кузьмук. Саме його, єдиного зі старої команди, вдалося «підловити» журналістам на підступі до урядового будинку. «Прийшов подякувати людям, з якими працював. Це мій обов’язок, — по–військовому чуттєвий пан Кузьмук зізнався, що виніс уже всі свої особисті речі — «деякі книги і деякі фотографії». Знімків, які милуватимуть серце підкорювача ожидівського фосфору вдома, було небагато — і зображені на них найдорожчі люди: його сім’я та шановний Віктор Федорович Янукович.

На восьму годину ранку, як того вимагала Тимошенко, на роботу прийшли віце–прем’єр із гуманітарних питань Іван Васюник та міністр фінансів Віктор Пинзеник. Останній щиро сподівався побачити там свого попередника Миколу Азарова та перекинутися з ним кількома словами. Проте не застав — народний депутат Азаров, імовірно, дисципліновано готувався до важкого парламентського дня. Кабінет правої руки пана Януковича зайняв новий перший віце–прем’єр Олександр Турчинов. На м’яко сформульоване запитання про ауру, яка може надихати, а може й не дуже, вірний соратник Юлії Тимошенко, як делікатний кавалер, запевнив: усі, що були до нього, його не цікавлять. А для роботи вистачить просто зручного стола та ергономічного крісла. І жодних додаткових фен–шуїв для успіху новому уряду не треба.

Начальник першим не приходить

Трудоголік Тимошенко вчора запізнилася проти обіцяного на 40 хвилин. Петро Крупко, який уже встиг освоїтися у лабіринтах Кабміну, терпляче чекав начальницю біля входу. В руках — букет із двадцяти однієї білої троянди. Юлія Володимирівна після безсонної ночі — о третій ночі ще засідали — просто світилася від оптимізму, не приховуючи ні щасливої усмішки, ні блиску очей. Це все від переконання, що уряд впорається із усіма «викликами», — трохи по–чиновницьки пояснила вона причину власної радості.

Серед найближчих планів нового Прем’єра — серйозні «чоловічі» розмови з головою правління акціонерного товариства «Ощадбанк» і колишнім керівником уряду Віктором Януковичем. Банкір, найімовірніше, отримає надзавдання — придумати, як погасити знецінені радянські вклади українським громадянам. «Маю твердий намір виконати свою обіцянку перед виборцями», — оголосила Тимошенко. А у свого палкого політичного супротивника, очільника Партії регіонів, Юлія Володимирівна має намір прийняти цілковиту та безумовну капітуляцію. На мові політиків це означає «вести мову про права опозиції і про те, як вона контролюватиме владу». Враховуючи, що тендітна Тимошенко попри всі спроби «біло–синіх» таки змусила важковаговика Януковича поступитися їй кріслом за овальним столом, можна собі тільки уявити, скільки моральних зусиль це коштуватиме представникові «донецьких». Утім інтереси великого бізнесу, які він представляє, не дозволять захищати власне «его» всупереч інтересам грошей. «Усі ми живі люди, звичайно, ми зобов’язані контактувати», — припертий до стінки Віктор Янукович погодився на всі умови переможниці, пообіцявши «в піку» їй створити тіньовий Кабмін.

Ба! І знову рідні стіни...

Біла блузка, велика брошка та «фірменна» коса — миролюбний вигляд Юлії Тимошенко, яка виголосила своє вступне слово стоячи, тримаючися руками за крісло, аж ніяк не відповідав змісту її слів. У кожному міністерстві буде проведено атикорупційний аудит всіх напрямків його діяльності. «А зараз всі ми розглянемо модель проведення антикорупційної експертизи, — бадьоро звернулася вона до залу. — Треба вивчити, як потрачено кожну копійку, як проводився кожен тендер, як давали кожну ліцензію, як було приватизовано і передано у приватні руки кожен об’єкт. І що від цього одержала чи втратила держава».

Програма уряду, яку Верховна Рада отримає вже на початку наступного року, базуватиметься на її передвиборчому «Українському прориві», доповненому стратегією «НУНС». А до того схильна до конкретики та узагальнень Прем’єр зобов’язала кожного міністра не сидіти, склавши руки, а придумати п’ять першочергових пріоритетів на тему «чим я займатимусь насамперед». Причому не для галочки, а для глибокого реформування життя країни.

Фаховим рівнем своїх людей Тимошенко задоволена. Вона переконана, що демкоаліця делегувала кращих із кращих. Утім працювати цим елітним керівникам доведеться у поті чола. Прем’єр вимагає забувати про всі особисті плани і присвятити життя країні. «Складається враження, що ніхто нікуди не йшов», — зробила вона ліричний пасаж, згадавши, як чудово працювалося їй у цьому залі до серпня 2005 року.