Співачка Лама в ніч із 24 на 25 жовтня зняла кліп на пісню «Світло і тінь». Ця композиція стане першим синглом з другої платівки, вихід якої запланований на весну наступного року. Усі попередні її відеороботи вирізняються максимальною авангардністю. Зйомки цього відеоролика проходили не в Берліні, як у двох попередніх, а в одному з ангарів покинутого заводу. Команда Лами вперше співпрацювала з українським кліпмейкером Євгеном Тимохіним, режисером кліпу «Силы судьбы» оперної співачки Олени Гребенюк, та оператором Юрієм Борсюком. За задумом режисера, обігрується одвічна тема добра і зла. У кадрі з’являться дві кімнати, які асоціюватимуться зі світлом і темнотою, де музиканти гратимуть вимазані брудом. Наталя Дзеньків, вона ж Лама, виконуватиме пісню по черзі у кожній кімнаті. Презентація кліпу запланована на листопад.
Новий альбом Земфіри «Спасибо», випущений на початку жовтня в Росії, отримав офіційний реліз в Україні. До п’ятого альбому Земфіри ввійшло 12 нових пісень, записаних у Лондоні і зведених у Москві.
«Цей альбом — відображення мене сьогоднішньої, — зазначила співачка. — Мені стукнуло тридцять, у результаті деяких внутрішніх бур я багато чого зрозуміла... Альбом дуже позитивний. Якщо «Вендетта» була неспокійною, я щось шукала, то тут — знайшла. Взаємозв’язок між цими альбомами — як між альбомами Queen A Day At The Races і A Night At The Opera. Період нерозуміння — період розуміння».
У російському видавництві «Амфора» вийшла книжка «Песни западных славян» відомого журналіста, телеведучого Іллі Стогова. На обкладинці фото зі спільного концерту Олега Скрипки з «Ляпісом Трубецким», де Скрипка з гітарою співає у своїй квітчастій сорочці. У першій частині розповідається про історію легендарних українських рок–гуртів «Воплі Відоплясова» та «Океан Ельзи». Друга половина книжки присвячена детальній розповіді про білоруський гурт «Ляпис Трубецкой». Книжку важко назвати детальною, це, скоріше, велике есе про музичну діяльність рокерів, адже автор писав її без участі своїх героїв.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
