Українська війна Сергія Каліщука
«Сурмач» пішов на неї у шістнадцять, а повернувся у тридцять шість Ніна РОМАНЮК   

Сергієві Каліщуку в жовтні «стукне» 82 роки. Якщо від них відняти 65 (стільки виповниться на Покрову Українській Повстанській армії), залишиться сімнадцять. Саме в цьому, далекому від зрілості, віці він уже був там, де була більшість його національно свідомих ровесників і земляків. Ще з 1941–го молоді хлопці збирали зброю та амуніцію, квартирували склади, проходили бойові вишколи, готувалися до своєї війни, української. Вони були великими романтиками і не меншими патріотами своєї землі, аніж ті, хто воював по інший бік барикад. Сергій Каліщук — сотенний «Сурмач» — служив у підпорядкуванні «Рудого» (Юрій Стельмащук, командир групи «Турів» УПА «Північ», розстріляний у жовтні 1945–го). Із дому «Сурмач» пішов у 1941–му, а повернувся у 1961–му — після таборів і тюрем. Навіть у колгосп у рідному селі його працювати не взяли...