Національний музей історії України може зруйнуватися через недогляд чиновників (Олександр Пабат)
Генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська звернулася до влади Києва з проханням вжити невідкладних заходів та виділити кошти на укріплення схилів Старокиївської гори, бо через підмивання та зсуви грунту пам’ятка архітектури може завалитися.
Про це у Facebook написав депутат Київради Олександр Пабат та опублікував документи з цього приводу.
У листі директорки музею зазначено, що будівля -пам'ятка архітектури - збудована на стикові зсувонебезпечних Андріївської і Старокиївської гір у 1937-1939 роках.
"За результатами дослідження стану схилу та стану фундаментів і самої споруди, на сьогодні існує загроза руйнування такої цінної пам'ятки архітектури та, відповідно, загроза забережня музейної колекції", - йдеться в листі.
Адміністрація наголошує, що загрозу зсуву схилу підтверджує науково-технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування на існуючих пагорбах навколо музею.
"Наявність вищезазначених факторів тягне за собою катастрофічні наслідки для схилу і споруди музею", - наголошують музейники.
При цьому вже визначені заходи, які збережуть будівлю: укріплення схилів та ремонт каналізації, стоків та інженерних мереж на горі.
На звернення Олександра Пабата у Київраді розповіли, що гроші на укріплення схилів гори, на якій височіє найголовніший історичний музей країни, грошей не передбачено.
Як повідомляла "Україна молода" у квітні 2017 року музейники вже били на сполох через забудову на схилі Старокиївської гори, яка може загрожувати будівлі. Будівництво хотіли розпочати на території, яка загрожує руйнуванню київських пам’яток, внесених до світової культурної спадщини ЮНЕСКО.
Національний музей історії України постійно проводить цікаві заходи із залученням громадськості. Наприклад, до 30 вересня проводиться акція "Україна в родинних історіях".
На конкурс можна подавати запис родинної історії і творчу роботу на її основі. Це може бути як імпровізована телепрограма, де в цікавій формі йтиметься про те, якими місцями рідного міста чи села зазвичай ходили і чим жили родичі 100 чи 50 років тому, так і віртуальний музей; сайт родини; авторський мультфільм, оповідання, вірш, пісня чи картина тощо.
А в рамках проекту "Стань меценатом – підтримай музей. Плати за вхід скільки можеш" збирали кошти на гучномовець, щоб водити екскурсії просто неба.
Ніхто із сучасників, напевно, не міг до 24 лютого 2022 року уявити переповнені залізничні вокзали, з яких українці їхали від страшної повномасштабної війни. >>
Дерев’яні ляльки-мотанки на людський зріст, картини, інсталяції та скульптури представлені у Києві на виставці «Невидима рука». >>
Культовий український письменник, публіцист, громадський діяч та блогер Дмитро Капранов помер у віці 56 років. >>
Нові літери з унікальним історичним шрифтом встановили на станції столичного метро «Площа Українських Героїв» в ніч на 12 квітня. >>
Колись Прохорівка була улюбленим місцем української інтелігенції. До маєтку Максимовича на Михайловій горі приїжджали Тарас Шевченко й Микола Гоголь. Кобзар тут проводив останні вільні дні в Україні до свого арешту у 1859 році. >>
Хатня ікона вважалася неканонічною і її не схвалювала церковна влада. >>
