Добровольця із 56-ї бригади Миколу Кучеркова поховали у рідному селі неподалік Мелітополя

11:25, 03.05.2017
Добровольця із 56-ї бригади Миколу Кучеркова поховали у рідному селі неподалік Мелітополя

Микола Кучерков залишиться у пам'яті друзів та рідних молодим і усміхненим (із соцмереж)

Військовий-контрактник із 56-ї бригади Микола Кучерков з позивним "Танк", що воював у добровольчому батальйоні "Запоріжжя", помер від кульового поранення після п'яти годин операції  в Авдіївці.

Його побратим Іван, що був поряд із Миколою, розповів про поранення і смерть товариша.

"Раптом постріл і крик по рації: поранений, снайпер, Коля ... Як вантажив з хлопцями на БМП, одна думка крутилася в голові - навиліт, начебто нормально, аби вижив. А ввечері дзвінок - не вижив", - емоційно описує події побратим Миколи.

Про його смерть повідомляло 29 квітня Міністерство оборони.

"Зважаючи на стан військовослужбовця, у якого внаслідок поранення були ушкоджені органи та магістральні судини черевної порожнини, до лікарні прибули хірурги 66 військового-мобільного госпіталю. Операція тривала більше 5 годин. Врятувати життя важкопораненого військовослужбовця, на жаль не вдалося", - повідомила прес-служба Міністерства оборони.

Микола Кучерков довгий час жив у Мелітополі, хоча народився у селі Новоспаське Приазовського району на Запоріжжі.

27-річний "Танк" відслужив у лавах 37-го окремого мотопіхотного батальйону, потім декілька місяців провів удома, а потім підписав контракт на службу у 56-й бригаді.




"Я до цього не проходив військову службу і навіть ніколи не тримав в руках автомат. Але бажання зупинити цю некеровану силу було настільки велике, що я без тіні сумніву прийняв таке важливе для себе рішення", - розповідав у 2015 році Микола журналістам видання "Мелітопольський уїзд" під час святкування річниці створення батальйону територіальної оборони Запоріжжя.

"Танк" розповідав, що величезне бажання захищати Батьківщину, не пустити терористів в свій будинок, в будинок батьків і близьких йому людей, підштовхнуло його до такого кроку.

"Сім'я була проти, а мати не пускала. Близькі довго не могли змиритися з тим, що я пішов на війну. І, до речі, там було багато таких хлопців як я", - розповідав доброволець свою історію журналістам.

За роки військових дій на Донбасі Микола пройшов такі небезпечні точки, як Новобахмутівку, Авдіївку, Первомайськ, Широкино, Талаківку, Сартану та інші.

Він мріяв, що «скоро в Україні закінчиться війна», а тому після демобілізації вирішив повернутися на фронт, але вже в рядах 23-го окремого мотопіхотного батальйону.



"Кращі чоловіки моєї країни плачуть рідко. Їх сльози страшні: тихі, гарячі, вони пропалюють зморшки. Здається, половина 37 бата сьогодні була біля труни Колі Кучеркова, який загинув від кулі снайпера. Чоловіки обіцяли помститися. Ці можуть. І зроблять", - написала у Facebook Світлана Алєксєєва, координатор  ГО "Центр "Побратим".