У Венеції дебютувала українська режисерка Бурячкова з фільмом «НАЗАВЖДИ-НАЗАВЖДИ»

Світова прем’єра повнометражного ігрового дебюту української режисерки Анни Бурячкової «НАЗАВЖДИ-НАЗАВЖДИ» відбудеться на 80-му кінофестивалі Mostra Internazionale d’Arte Cinematografica у Венеції, в конкурсній програмі Orizzonti Extra. Цього року фестиваль проходитиме з 30 серпня по 9 вересня.

Як інформує УМ, про це повідомило на своєму сайті Державне агентство України з питань кіно.

У пошуках захисту та місця, якому вона справді належить, Тоня переходить зі школи в центрі міста до іншої — у спальному районі, та потрапляє до компанії відчайдушних підлітків. Разом вони шукають пригод та неприємностей на околицях постсоціалістичного Києва. Незабаром Тоня закохується в Журіка, а дружба з Лєрою змушує її відчути потяг до її брата Сані. Все це призводить до заплутаного любовного трикутника. Водночас складне минуле Тоні переслідує її, кидаючи виклик новій дружбі та романтичним стосункам. Чи зможе вона знайти власний шлях або ж загубиться у нових суперечливих стосунках?

Дія фільму розгортається в Києві наприкінці 90-х. Це історія про молодих і непокірних на тлі радянської руїни. Тих, хто через обставини змушені були навчитись приймати рішення в стислий термін, але загубились у дорослому світі. Історія тих, хто виріс, але так і не подорослішав.

Режисерське бачення. Цей фільм — пісня любові, присвячена розгубленим підліткам кінця 90-х, які виросли серед пострадянської руїни, добре засвоївши правило — якщо тебе ніхто не полюбить, ти не виживеш. У пошуках цієї любові та верифікації свого існування в очах інших, ми й жили, толеруючи насильство та несправедливість. Бути підлітком означає, що кожна частина твого життя існує лише тут і зараз, і залишатиметься такою назавжди. Кожна любов — назавжди, кожні стосунки — назавжди, кожна драма — назавжди. Тож тепер, ставши дорослими, доводиться усвідомити, що єдине визнання і любов, яких ми направду потребуємо, мають приходити від нас самих. А таке розуміння завжди вимагає прийняття самотності та відповідальності за власне життя.

Анна Бурячкова — талановита українська режисерка та сценаристка. Розпочала свій режисерський шлях у створенні фільмів, музичних відео, телевізійної реклами та соціальних кампаній у 2012 році. Її роботи були визнані на численних міжнародних фестивалях, зокрема Berlin Music Video Awards, Berlin Fashion Films, Grand OFF Poland та Cannes Lions’ Additional Social Campaign Program.

Бурячкова написала сценарій майбутньої стрічки у співпраці з Мариною Степанською («Стрімголов», 2017), перебуваючи на карантині спричиненому COVID-19 у 2020 році. Сценарій перетворився на її повнометражний фільм-дебют «НАЗАВЖДИ-НАЗАВЖДИ». Знімальний процес був завершений в Києві, лише за два місяці до того, як місто, як й вся країна, поринули в повномасштабну війну, розв’язану Росією проти України. Після цього матеріали фільму були евакуйовані з Києва до Амстердама, де до команди фільму долучилися нідерландські співпродюсери та партнери з постпродакшену.

На стадії розробки та виробництва фільм «НАЗАВЖДИ-НАЗАВЖДИ» був представлений на різних міжнародних кіно ринках. Він отримав спеціальну відзнаку журі та нагороду Screen Brussels Co-Production Award на презентації Ukrainian Films Now на Marché du Film (на Festival de Cannes) та нагороду Литовського кіноцентру на «Coming Soon» Meeting Point (га Vilnius Kinopavasaris) у 2022 році. Фільм також був розроблений за сприянням MIDPOINT Institute.

«НАЗАВЖДИ-НАЗАВЖДИ» — це історія про виживання, та водночас — любов, це про сором, але і безтурботність, про свободу та залежність від свого тіла. Це про відчайдушність, ніжність, біль, насолоду та пошук себе та правильних рішень. А ще це фільм про юність тих, кому зараз за 30, тих, хто в новітні часи став найбільш пристрасним і відданим борцем за свободу.

Як повідомляла УМ, «Антитіла», Сергій Михальчук та Ахтем Сеітаблаєв: представлено три документальні новели проєкту «Культура vs війна».