Усе прогнозовано і логічно: впродовж багатьох років перспективи «народного автомобіля» змальовували, передовсім у Запоріжжі, винятково рожевими барвами. Надмірний оптимізм виглядав не таким наївним на тлі хіба що історії «життя» ЗАЗ-965 — найпопулярнішої в СРСР малолітражки (серійний випуск цього прототипу італійського авто «Фіат-600» розпочався в Запоріжжі 1 жовтня 1960 року).

Мізерний валовий збір меду і на Запоріжжі. У пасічників тільки й приємного, що згадка про минулорічний, удвічі вагоміший, медозбір; поточного року далася взнаки передовсім спека. Бджоли неохоче вилітали з вуликів, ніби знали, що медоносні культури також «протестують» проти сильної спеки мінімальним виділенням нектару. «За свої 33 роки роботи на пасіках такого «скаженого», як 2007-й, я не пригадую, — бідкається головний спеціаліст «Запоріжбджолопрому» Віктор Шевченко. — Бджоли ж нероздільні з природою! Весняного меду майже не було, бо ж спека «спалила» акацію за кілька днів. Рятівними були ділянки біля водоймищ. А так все навкруги горіло, навіть менш вибагливий осот. На плантаціях соняшнику медозбір почався було в середині літа, коли пішли дощі. Ненадовго...».

Святкова п'ятниця. За три години до відкриття «Дня незалежності з Махном» наша маршрутка, щонайменше 99,9 відсотка пасажирів якої прибули у статусі фестивальника, потрапила в обійми Гуляйполя. На стадіон «Сільмаш» годі було й потикатися: навіть о дев'ятій годині ранку від «гектара волі» віяло ну дуже теплим дискомфортом!.. Гриміло якесь залізяччя, гепали молотки влаштувальників трьох сцен... Обабіч стіни стадіону ширилося різнобарвними банями наметове містечко фестивальників...

По завершенні минулорічного фесту заангажовані запорізькі ЗМІ оприлюднили купу упереджених матеріалів щодо ледь не аморальності заходу (нагадаю, що його співорганізаторами виступили Міністерство сім'ї, молоді і спорту, МВС та Центр дослідження політичних цінностей Олеся Донія). «Про махновське свято, що відбулося без махновців», «Столичний пісатєль Лесь Подєрєвянскій шокіровал гуляйпольцев», «Такого фестивалю у Гуляйполі більше не буде» — невеличка дещиця заголовків з обласних газет. Нестандартне дійство справдi не вписувалося у «совкове» мислення далеких від мистецьких ноу-хау посадовців і пересічних громадян. Саме тому, нагадаю, ледь не зірвалася акція «Томатний лідер нації»: з усіх облавків і ринків Гуляйполя несподівано зник необхідний атрибут — помідори, і їх довелося терміново звозити з навколишніх сіл!.. Тому усі бажаючі таки змогли хвацько жбурляти помідорами у вивішені півдюжини портретів лідерів українського бомонду (найбільше «пострілів» дісталося торік намальованому Віктору Януковичу)... Надто багато публічних претензій висловили ретрогради щодо боді-арту, виступу Леся Подерв'янського...

Це ж треба: «акурат» до Дня незалежності міністр оборони Анатолій Гриценко, перебуваючи у Запоріжжі, озвучив перспективу повного скасування залежності солдат строкової служби від принизливих нарядів на кухню. Наразі 170 військових частин вже уклали угоди з комерційними структурами щодо організації харчування захисників Вітчизни, у серпні-вересні хрест на старій системі поставлять ще сімдесяти в/ч, а з нового року ніхто в армії не зазнаватиме такого приниження, як «кухонне заслання» — чистити картоплю, драїти чани... Оборонне відомство за ці роботи платитиме комерсантам — лише б не відволікати солдат від військово-тактичних занять.

Позавчора на легендарному острові сталася пожежа. Чергова і звична для спекотливого літа, вона все ж таки перевершила своїх «попередниць». За масштабами збитків.

Аналізуючи те, що сталося у райцентрі Пологи, мимоволі згадуєш фразу спостережливого дотепника: до нашого берега, мовляв, завше приб'ється якщо не тріска, то якесь... лайно! Хіба ж ні? Одержав навесні 33-річний громадянин Росії в центрі міста будинок у спадщину — живи собі, чоловіче. Ан-ні! Його бабця у могилі б перевернулася, якби знала, що саме її рідний онук ночами навідується на центральний цвинтар Пологiв, аби зчиняти тут гармидер.

Молочна — річка невеличка. Як і ще з десяток інших малих річок регіону, вона починає струменіти з гори Могила-Токмак Приазовської височини (звідси і її назва у верхів'ї — Токмачка). Прозміївшись територією чотирьох районів Запорізької області, вона добігає Азовського моря і покірно впадає в обійми Молочного лиману.

Hаша держава неперевершена хіба що у створенні маси перешкод в аграрному секторі економіки. Відтак, «дякуючи» можновладцям усіх рівнів, домашні міні-ферми давно перетворилися із джерела прибутків працьовитого селянина у додаткове джерело його головного болю. Собі ж на збиток нині утримувати навіть корову — одвічну годувальницю! Близько 80 відсотків молока дає приватний сектор, позаяк фермерські господарства і комплекси закривають. Була надія на підвищення мінімальної закупівельної ціни, встановленої Кабміном, однак уряд Віктора Януковича, як свідчить практика, продовжує народжувати «мертві» рішення: на цей циркуляр на місцях мало хто з переробників зважає і продовжує скуповувати молоко по 60-80 копійок за літр — у півтора-два рази дешевше, ніж «настійно радить» Кабмін. Унаслідок непослідовної і беззубої політики «регiонального уряду» кожна тонна реалізованого в регіоні молока приносить господарникам щонайменше 44 гривні збитків. Цей факт озвучив на брифінгу в прес-центрі Запорізької ОДА голова обласної ради сільгоспвиробників Геннадій Новиков.

Міжнародний кінофестиваль удесяте мав відбутися в Бердянську ще наприкінці червня. Чому ж ювілейний «заплив» відтермінували? Тривалий час оргкомітет відмовчувався, днями ж таки озвучив мотивацію: з'ясувалося, ніби акторська братія Росії і Білорусі нажахана політичними баталіями в Україні. Утім гості вже начебто побороли в собі острах, не вельми зрозумілий українцям, — і наприкінці серпня десантують на Запоріжжі.