Їхати ще дорожче

Услід за пропозицією підняти вартість проїзду в громадському транспорті столиці до київських тарифів потягнулися і львівські перевізники. Керівник Асоціації львівських перевізників Роман Лобода вважає, що проїзд у маршрутках повинен коштувати щонайменше гривню (зараз 80 копійок). На його думку, вже кілька років поспіль зростає вартість пального, енергії та оренди приміщень, де паркуються мікроавтобуси. Та й запчастини, які здебільшого завозять із єврозони, також піднялися в ціні. Якби місто відшкодовувало із бюджету різницю у цінах за пальне та інші видатки, які зростають, то можна було б, на думку Романа Лободи, утримувати старі тарифи за проїзд.

Нові тарифи напоролися на рифи

Депутати міськради Львова не підтримали пропозицію про подорожчання у місті послуг водопостачання та водовідведення, інакше вже з 1 березня львів'яни мали б платити за кубометр холодної води 1 гривню 66 копійок. Незважаючи на аргументи першого заступника міського голови Василя Кравціва, що стосуються вимог Світового банку (підняти ціну на першому етапі хоча б до 1,75 гривні за куб), який готовий надати кредит на реконструкцію водогонів і застосування сучасних технологій подачі води, депутати висловилися проти підняття цін на воду. Не розчулили міських обранців і нагромадження збитків Львівводоканалу, які сягають понад 34 мільйони гривень і третина з яких назбиралася тільки за минулий рік. Це при тому, що з міського бюджету на потреби водоканалу виділено 25 мільйонів. На боці депутатів і Антимонопольний комітет, який теж вважає необгрунтованим підвищення цін на воду аж на 44 відсотки. Водночас депутати затвердили зміни до Комплексної програми водопостачання міста, згідно з якою центр міста до кінця цього року отримуватиме воду цілодобово.

«Символічна» плата

Ухвалу «Про збір за право використання місцевої символіки» депутати Львівської міськради прийняли ще 29 травня минулого року. Відповідно до цього рішення підприємства та фірми, що використовували найпопулярніші символи Львова — герби, історичні назви тощо — з комерційною метою, мали сплачувати скарбниці міста 0,1 відсотка від вартості виробленої продукції, а приватні підприємці — п'ять неоподатковуваних мінімумів на рік. Як передбачили львівські депутати, ці кошти спрямовуються на реставрацію пам'яток архітектури міста Лева.

Слизько, аж вбитись можна!

Приблизно двісті львів'ян травмувалися через ожеледицю з початку цього тижня. Один чоловік навіть помер унаслідок невдалого падіння. Такі невтішні результати погодніх катаклізмів, які у Львові розпочалися в ніч з 22 на 23 лютого, опустилися, та й досі погода не здається. І хоча міська влада не збирається вводити якогось надзвичайного стану у Львові, але закликає усіх — і пішоходів, і водіїв — бути уважними на вулиці. А обласне Управління з питань надзвичайних ситуацій навіть оприлюднило спеціальну відозву до львів'ян, в якій рекомендують утриматися людям старшого віку, вагітним жінкам від прогулянок та не виходити по можливості надвір. Радять працівники служби з надзвичайних ситуацій взувати відповідне взуття і пристосовувати його до ожеледиці, використовуючи лейкопластирі та клей «Момент» з піском. Ще одна сенсаційна заява прозвучала з уст начальника міської Державтоінспекції Сергія Клочка, який збирається зробити подання на міську владу у прокуратуру за незадовільний стан доріг.

Іграшкове питання,

Львів'яни випускають оригінальну продукцію, яку експортують у 32 країни світу. Ідеться про ялинкові прикраси, які виготовляє львівська фірма «Галімпекс» — скло-дзеркальний завод». Прикрас нараховується аж 6,5 тисячі видів. Отож минулі різдвяні свята принесли цьому підприємству чималі прибутки, тим паче що йому вдалося освоїтися на ринках США, Німеччини, Франції, Канади, Італії, Великобританії та низки інших країн. Аналогів львівської продукції практично не виробляють у Європі, а конкуренцію вітчизняним ялинковим прикрасам складають менш якісні вироби з Китаю та Колумбії. Переважають львівські вироби насамперед за рахунок кращого мистецького виконання та ширшої гами кольорів (більше 400 видів).

Усім сидіти!

Відучора львівським мікроавтобусам, які працюють у режимі маршрутних таксі, дозволено перевозити пасажирів рівно стільки, скільки сидінь у салоні. Такі правила запровадила львівська міліція, яку підтримали у цьому нововведенні Державтоінспекція та міська влада Львова. На думку ініціаторів такого «новшества», перевізники при отриманні ліцензії на право перевезення зобов'язалися дотримуватися нормативів перевезення пасажирів, а значить, мали б розраховувати свої прибутки згідно з правилами перевезень.

І взяв Київ, що Львову негоже,

Призначення головного податківця Львівщини Сергія Медведчука у столицю, на посаду заступника голови ДПА України, не може не вплинути на розклад сил в обласній раді, депутатом якої є молодший брат глави президентської Адміністрації й лідера СДПУ(о). Так вважає керівник фракції «Нашої України» в облраді Олег Канівець, з яким на тему політичної ситуації на Львівщині поговорив кореспондент «УМ».

«Хочемо до Київа»?

До 85-ї річниці проголошення Акту злуки ЗУНР із УНР працівники Львівського обласного Державного архіву оприлюднили низку досі невідомих документів. «Хочемо до Київа» — такими були заголовки публікацій західноукраїнської преси січня 1919 року.

Чужий письменник — чужий клопіт

Пам'ятник польському письменнику Адаму Міцкевичу, який цьогоріч буде «відзначати» своє перше сторіччя, готові відреставрувати самі ж поляки. Таке зобов'язання в рамках угоди між Львовом і Любліном взяла на себе польська сторона. Мер Любліна Анджей Прушковскі під час підписання угоди із міським головою Львова Любомиром Буняком наголосив, що, окрім реставрації самого пам'ятника, польська сторона займеться також озелененням території навколо Адама Міцкевича та зробить сучасну підсвітку пам'ятника.

Є вулицi центральнi — високi i важливi

З пропозицією назвати одну із вулиць іменем митрополита Андрея Шептицького звернувся до міського голови Львова глава Української греко-католицької церкви кардинал Любомир Гузар. Голова патріаршої комісії УКГЦ у справах молоді о. Йосиф Мілян пропонує перейменувати теперішню вулицю Олександра Невського, яка розпочинається недалеко від собору святого Юра. Зараз на честь родини Шептицьких, до якої належала низка видатних церковних діячів, названо одну з вулиць Львова, яка розпочинається безпосередньо від собору святого Юра. Однак окремої вулиці, названої на честь митрополита Андрея Шептицького, у Львові немає.