Лише 50 торговельних точок залишиться на Хрещатику і майдані Незалежності після «великої чистки», влаштованої міською владою. Наразі їх тут працює 108. Тож пиво, напої і всіляку «закуску» до них кияни та гості міста можуть купити мало не на кожному кроці. І от з торгівлею на Хрещатику вирішили боротися. У першу чергу — з «некрасивою», тобто такою, що псує вигляд міста і його центральної вулиці.
Щоб достойно конкурувати на міжнародних ринках, український бізнес потребує значних інвестицій. Одним із секторів української економіки, який відчув значну користь від іноземних надходжень, є мобільний зв'язок. Лише «Київстар», наприклад, інвестував більш ніж 1,2 мільярда доларів у створення мобільного зв'язку в Україні, а за останні шість місяців уся галузь заробила 2,5 мільярда доларів. Загалом у різний час у галузь залучалися російські, норвезькі, американські, турецькі та південнокорейські кошти. Щоправда, «прижилися» не всі — у декого з інвесторів виникали серйозні проблеми в роботі, й іноземні партнери були змушені залишити Україну з гірким присмаком розчарування. Але більшість інвесторів продовжують розвивати свій бізнес у нашій країні.
Шістсот гектарів заповідного степу вигоріло на Херсонщині в біосферному заповіднику «Асканія Нова». Це була велика пожежа, для порівняння — середньою вважають пожежу, яка «хазяйнувала» на території в 300 гектарів.
Хто намагався додзвонитися на довідку залізниці, той чудово знає, що з першого разу це ніколи не вдається. Аби втиснутися у потік таких же «дзвонарів», безперервно накручувати телефонний диск доведеться в кращому випадку хвилин п'ять — десять. Але якщо добитися в довідкову службу і вдасться, то це ще не факт, що на свій запит ви отримаєте вичерпну відповідь. Адже технічні можливості довідкових служб сьогодні обмежені.
У неділю, 11 вересня на вулиці Мечникова, 14/1 у Києві (це біля станці метро «Кловський спуск») з'явиться символічний пам'ятний знак, приурочений четвертій річниці трагедії 11 вересня. Як розповіли «УМ» у прес-службі Головного управління охорони культурної спадщини столиці, пам'ятник матиме вигляд розбитого навпіл серця, посеред якого стримітиме камертон. Від початку була ідея встановити ще й пам'ятну дошку з вигравіюваним написом 120 мовами світу із закликом до боротьби з тероризмом. Одначе поки що невідомо, чи встигнуть реалізувати його до неділі. Можливо, ця деталь пам'ятника з'явиться дещо пізніше.
Учора балетною виставою «Жізель» розпочав новий театральний сезон Львівський державний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької. Головну роль у виставі виконала японська балерина Шанобу Такіта, солістка Національного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка. Її участь у постановці була дещо символічною, адже відразу після вистави тимчасовий повірений у справах Японії в Україні пан Хідеакі Ногучі передав театру освітлювальне обладнання, що було надане в рамках культурного гранту уряду Японії. Власне, відкриття сезону відбулося при новому освітленні, яке було змонтоване заздалегідь, учора ж відбулася лише урочиста церемонія його передачі.
На початку вересня «УМ» повідомляла про пожежу в бібліотеці герцогині Анни Амалії у Веймарі — одній із найвідоміших і найстаріших у Німеччині, заснованiй ще в 1565 році. А два роки тому лихо спіткало і найбільшу в нашій країні книгозбірню — Національну бібліотеку України імені Вернадського. Щоправда, випробування тут було не вогнем, а гарячою водою. Тоді в приміщенні бібліотеки прорвало трубу опалення, яка залила сім поверхів будівлі. У результаті затопило чотири відділи книгозбірні, під гарячий душ потрапили сотні книг. До речі, саме тут, у першій філії на вулиці Володимирській, зберігаються старовинні та найцінніші книжки національної книгозбірні. А це загалом понад 14 тисяч примірників, серед яких є й «Пересопницьке Євангеліє», на якому президенти України складають присягу.
Минулого року середня школа № 154, що у Святошинському районі столиці, відзначила своє 65-річчя, а днями тут знову святкували урочисту подію. Нещодавно школі було присвоєно статус гімназії, а це значить, що першого вересня діти прийшли вже не до школи, а до нового навчального закладу. Як повідомила Ольга Петренко — заступник директора з виховної роботи, наразі в гімназії навчається 603 учні. Вимоги до школярів є значно вищими, адже, як зазначила директор Лариса Лищинська, удосконалену програму подужають лише діти обдаровані, з високим інтелектуальним рівнем. Уже цього літа проводилося тестування, за яким учнів з інших шкіл приймали до гімназії. Також удосконалено профільні дисципліни, так звана допрофільна підготовка.
Уже цієї осені у столичному зоопарку відкриють новий пінгвінник. Він дещо нагадуватиме парк атракціонів (принаймні для самих пінгвінів). Птахи з'їжджатимуть з льодяних гірок просто у басейн, а зовсім поруч плюскотітимуть невеличкі водоспади. Бідолашні пінгвіни, яких привезли з Німеччини, очікують новосілля вже два місяці. До того ж вони перебувають на карантині і проходять численні перевірки. Дуже скоро новоспечені мешканці зоопарку приєднаються до чотирьох пінгвінів-старожилів, які живуть у звіринці майже рік.
Сьогодні столичні першачки сядуть за парти. У підфарбованих і причепурених класах проведуть перший у їхньому житті урок і видадуть набори «київському першокласнику від столичної влади». Тож додому ваше чадо має повернутися з кольоровим щоденником, альбомом для малювання, зошитами, фломастерами, пеналом із ручками, олівцем, ластиком та стругачкою. І це не єдиний сюрприз, який йому влаштують цьогоріч київські освітяни.
