«Дія Москви може спричинити протидію»

«Дія Москви може спричинити протидію»

Владика Епіфаній (Думенко) став другою за рангом особою в Українській православній церкві Київського патріархату несподівано. Справді, мало хто очікував, що після того як УПЦ КП вирішила запровадити посаду патріаршого намісника, ним стане 34–річний архієпископ. Але саме це сталося після Помісного собору, який відбувся 27 червня. Найбільша за кількістю вірян українська церква дала «зелене світло» молодому чоловікові, енергійному та освіченому.

За статутом, намісник допомагатиме главі церкви у керівництві парафіями в Київській області, а в разі смерті Патріарха без процедури обрання стане місцеблюстителем Патріаршого престолу. «Запропонований порядок забезпечує стабільність у Церкві — жодного дня і навіть години Київський патріархат не залишатиметься без вищого керівництва», — пояснює 84–річний патріарх Філарет. Однак, за його словами, це нововведення не визначає особистості нового глави Церкви — його обиратиме Помісний собор на альтернативній основі.

Наразі, попри високий статус у Церкві, митрополит Переяслав–Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній залишається загадкою для багатьох. Перше ексклюзивне інтерв’ю в новому статусі він (у миру — Сергій Думенко) погодився дати саме «Україні молодій». Розмова стосувалася його бачення розвитку міжконфесійних і державно–церковних відносин, особистого життя тощо. Спілкуватися було нескладно ще й тому, що інтерв’юйований — певною мірою наш колега, член Спілки журналістів України та Міжнародної федерації журналістів.

Операція «Ліквідація Блаженнійшого–1025»

Операція «Ліквідація Блаженнійшого–1025»

Церква і кримінал — здавалося б, речі протилежні. Але тільки на перший погляд. Бо днями в Києві, у самому його духовному центрі — Свято–Успенській Києво–Печерській лаврі — трапилася подія, яка ще раз засвідчила: грішне з праведними ходить поруч, і часом їхні шляхи навіть перетинаються.

«Шукає міліція, шукають пожежники». Зовсім не дитячий трилер розігрався після зникнення двох черниць Свято–Покровського жіночого монастиря УПЦ Московського патріархату. Цілий день по Лаврі гасали машини рятувальників, між монахами заклопотано сновигали міліціонери з собаками–шукачами, лякаючи богомольців і просто відвідувачів. Навіть святі печери не обминула генеральна ревізія. Жовта преса й ТБ не приховували захвату: «Так близько до високих церковних служителів правоохоронці підійшли вперше», — сповіщала журналістка з телеекрану.

Шукали монахинь, та марно. Тим часом ігуменя Калісфенія (в миру Тетяна Шамайло) з келійницею з’явилися під вечір третього дня самі. Так само несподівано, як і зникли. Прийшли, як стверджують очевидці, побиті, перелякані. Дехто переповідає, що їх викрали і тримали в якомусь льоху, через махінацію однієї аферистки — послушниці монастиря, яка видурювала у впливових людей чималі суми грошей. Припускають, що ця жінка «мутила» кошти на потреби обителі. Водночас, як позавчора ввечері повідомила ТСН, ця лаврська справа пов’язана з елітними авто — «Лексусами», братом колишнього народного депутата та помічником самого предстоятеля УПЦ МП. Логічний аналіз дозволяє вбачати в цьому трилері спецоперацію, покликану дискредитувати не лише УПЦ МП і її єпископат...

«А вас, Блаженнійший, просимо залишитися!»

«Митрополит має піти!» — подібні заклики нещодавно розповзлися інформаційним простором. Це вже друга спроба випхати предстоятеля УПЦ МП, митрополита Київського і всієї України Володимира (Сабодана) на пенсію та протягнути креатуру патріарха РПЦ Кирила (Гундяєва).

Мабуть, першим, хто з таким «меседжем» знову вийшов на люди, був екстравагантний журналіст проросійського штибу, «православний атеїст» Олександр Чаленко. Але йому сам чорт не брат, бо Москва — мати. Потім долучилися різного покрою політологи. Нарешті «геніальну» думку озвучив у коментарі для інтернет–ресурсу РІСУ й шанований у Львові релігієзнавець, кандидат політичних наук Андрій Юраш.

То чому багаторічний глава Української православної церкви Московського патріархату має саме нині відрікатися від предстоятельського престолу? Може, є залізобетонні аргументи на користь того, що УПЦ МП та її пастві стане краще, якщо її полишить митрополит Володимир? Та ні. Виявляється, головний аргумент такий: від свого престолу у Ватикані відмовився Папа Римський Бенедикт XVI — саме час вчинити аналогічно й главі УПЦ МП. Тим паче був приклад із відставкою за станом здоров’я предстоятеля УГКЦ кардинала Любомира Гузара.

Синод ховає предстоятеля живцем

Синод ховає предстоятеля живцем

Позавчора в Києво–Печерській лаврі учасники синоду УПЦ Московського патріархату подумки витанцьовували над труною ще живого глави церкви, митрополита Володимира (Сабодана). Синод таки відбувся — попри те що митрополит Київський і всієї України виступив з офіційним документом проти його проведення і засвідчив перед камерами свою дієздатність. Однак маховик перевороту в УПЦ вже запущено. «Домовину» для Володимира змайстрували за кресленнями, надісланими, схоже, безпосередньо очільником Московської патріархатії РПЦ Кирилом (Гундяєвим). Головний вірянин УПЦ МП — Віктор Янукович — чомусь мовчить. Виходить так, що в митрополита Київського не лишилося високих соратників та захисників. Що буде з цією церквою?..

Корсунь-Шевченківська битва за землю

Корсунь-Шевченківська битва за землю

«Од самого берега Росі, на південь... починається такий рай, якого трудно знайти на Україні... Які пишні села в цім краї бувають весною, коли зацвітуть садки!» — так описував чарівне Надросся Іван Нечуй-Левицький. Він же, класик української літератури, у своїх творах показав запеклу боротьбу бодай за клаптик цієї мальовничої землі. І тепер, через сотню років після Нечуя, розкішна та родюча земля Надросся знову стала об’єктом боротьби та афер.