Доктор–лазер

Доктор–лазер

Сьогоднi важко назвати галузь медицини, в якiй би не використовували лазер. Методи лазерної безкровної ендоскопiчної хiрургiї, лазерної косметологiї, фотодинамiчної терапiї пухлинних захворювань ґрунтовно ввiйшли в сучасну медичну практику. Кожну третю операцiю в промислово розвинених країнах виконують з допомогою лазера. Сучаснi операцiйнi Європи оснащенi, як правило, кiлькома лазерними установками, призначеними для проведення рiзних хiрургiчних втручань.

Нинi США, Нiмеччина та Росiя є свiтовими лiдерами в галузi лазерної та ядерної технологiй. А от Україна — пiонер лазерної медицини, на жаль, втратила свої позицiї як у галузi створення нової лазерної технiки, так i щодо розробок нових лазерних методик лiкування хвороб людини. Але ж нашим ученим та iнженерам належить прiоритет у створеннi першого у свiтi лазерного скальпеля — про це свiдчать патенти США, Великобританiї, Нiмеччини, Францiї та Японiї. Першi у свiтi лазернi операцiйнi вiдкрили в Києвi, де було зроблено хiрургiчнi операцiї пiд керiвництвом академiкiв Р. Кавецького i О. Коломийченка, iменами яких названо iнститути.

Тема розмови з Вiктором Ісаковим, головним конструктором першого лазерного скальпеля, лауреатом Державної премiї України, старшим науковим спiвробiтником Київського державного унiверситету iменi Тараса Шевченка — як повернути Українi позицiю першовiдкривачiв лазерної медицини.

Ярмо

Ярмо

Власне, весь комплекс ДСП «Чорнобильська АЕС» — нинішня назва колишнього атомного гіганта — є сьогодні для нашої нації ярмом: екологічним, економічним, соціальним, психологічним і бозна-ще яким — час покаже. Бо чи скоро дійдуть руки, щоб «стерти» з лиця нашої землі радіоактивні плями, які утворилися, коли на ці місцевості разом із атмосферними опадами в активній фазі аварії випали радіонукліди плутонію, стронцію, цезію (період напіврозпаду першого з названих елементів становить 24 400 років)...

Погром

Погром

Усю минулу добу, зокрема й уночі, працівники Київської регіональної спілки споживчої кооперації перебували у своїх службових кабінетах. А позавчора зранку в коридорах цієї громадської організації було темно, як уночі: через те, що приміщення заповнили кремезні служиві люди обласного УБОЗу в чорних масках, зі зброєю на боках, у бронежилетах, тобто при повній бойовій амуніції, а також велика група оперативних працівників. Грубий підрахунок показав, що на кожного коопспілчанина (переважна їх більшість — жінки передпенсійного віку) припадало по одному убозівцю. Цей захід обласні «силовики» — «борці з організованою злочинністю» — вирішили вчинити зненацька, ніби стояло завдання «накрити» бандитську малину чи взяти на гарячому небезпечного маніяка.

Безробіття — приниження бідністю

Що таке безробіття, сьогодні знає, далебі, кожен: чи сам зазнав поневірянь у пошуках роботи, чи ділилися сумним досвідом родичі або знайомі. Втрата робочого місця завдає удару не лише по матеріальному становищу людини, а й по її психологічному стану. Бо що не кажіть, а таки праця годує, вона й надає людині соціального статусу.
Труднощі, пов'язані з втратою і пошуком роботи, допомагає долати державна служба зайнятості, яка цими днями відзначила своє 13-річчя. Мільйони людей пройшли за ці роки через неї. І з кожним роком збільшувалась кількість осіб, яким служба зайнятості допомогла влаштувати життя. Значною мірою цьому сприяло впровадження соціального страхування від безробіття.
Про сучасні напрями діяльності служби зайнятості веде мову перший заступник директора Державного центру зайнятості — виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття Наталія ЗIНКЕВИЧ.