Чи була патова ситуація, в якій парламент опинився минулого тижня й достроково пішов на канікули, запланованою ланкою в багатоходовій комбінації відомого «фахівця з антикризових ситуацій»? Чи це все-таки матеріалізований результат протистояння двох сил, за якого жодна не спроможна повернути процес у бажане для себе русло?

Днями в деяких ЗМІ з'явилося повідомлення про те, що так звана «Організація українських націоналістів в Україні», очолювана Романом Козаком, заявила, нібито за певних умов готова підтримати Прем'єр-міністра Віктора Януковича як кандидата в президенти на виборах 2004 року. При цьому варто нагадати, що лише місяць тому, на початку листопада, той самий пан Козак на зустрічі з активом волинської обласної організації переконував присутніх у тому, що «правим силам у країні необхідно об'єднатись та висунути на виборах 2004 року єдиного кандидата». Цікаво, що про Януковича керівник «ОУН в Україні» взагалі не заїкався, натомість відзначивши, що «Євген Марчук як особистість потужніший за Віктора Ющенка», і тому він «не готовий підтримувати останнього на президентських виборах». Такі от дивні козаки в нас, в Україні, завелись.

Свого часу «Мала земля» — така собі тоненька агітка, написана від імені генсека Леоніда Брежнєва, в якій розписувалися воєнні подвиги її «автора», була предметом обов'язкового обговорення для широкої радянської громадськості від Чопа і до Курил. Письменники з іменами, представники багатотисячної армії «партгоспактиву» і просто рядові будівники комунізму на різних зборах, по радіо і з телеекранів наввипередки оцінювали достоїнства шедевру епохи пізнього брежнєвізму, удостоєного найвищої в тодішньому СРСР премії — Державної. Такий був час, така була держава, її ідеологія, і такою була система «промивання мізків» для трудящих — щоб вони багато не замислювалися про світоустрій, а вживали його препарованим відповідно до лекал, виготовлених у тодішніх ідеологічних майстернях.