Уряди України та Угорщини домовилися про права нацменшин
Ця угода є результатом кількох тижнів інтенсивних переговорів на рівні угорських та українських експертів за участі політичних організацій угорської громади Закарпаття та церкви. >>
Усім дякуємо, всі вільні. І вибори теж
15.09.2007
Крізь стрій почесної варти проходять Президент Ющенко, глава португальського уряду Сократеш та президент Єврокомісії Баррозу. (Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА.)
Так сталося, що запланований на 14 вересня саміт Україна—ЄС у Києві припав на «гарячку» парламентських виборів. Відповідно, й акцент перемовин, у яких узяли участь Президент України Віктор Ющенко, президент Єврокомісії Жозе Баррозу, прем’єрміністр Португаліїї (вона нині головує в ЄС) Жозе Сократеш, був на виборах 30 вересня. Європейці на підсумковій пресконференції неодноразово повторювали про свою впевненість у тому, що вибори пройдуть прозоро, чесно й демократично. Президент Ющенко, у свою чергу, пообіцяв, що «Україна проведе вибори винятково на базі міжнародних демократичних традицій з відповідністю до положень законодавства». І додав, що потреба в них виникла як «основа врегулювання тієї парламентської та політичної нестабільності, в якій країна перебувала останніми місяцями».
А «матеріальним» підсумком саміту стали спільна заява, в якій, так би мовити, обережно ЄС визнає та підтримує європейські прагнення України, та спільна доповідь про прогрес у переговорному процесі щодо укладання нової, поглибленої базової угоди. Власне, останній пункт був, за «програмою», головним. «Україна не ставила собі за мету на сьогоднішньому саміті добитися від ЄС чіткої відповіді щодо дати вступу в ЄС, — сказав міністр закордонних справ Арсеній Яценюк. — Треба ставити перед собою реальні цілі».
А реальність така. Нова базова угода, без якої взаємини нашої держави з Євросоюзом не можуть набути необхідної політичної формальності, може бути підписана лише після вступу України до СОТ та після проведення переговорів щодо зони вільної торгівлі. А коли ми вступимо в СОТ — невідомо нікому. Окрім киргизів. Киргизія — єдина держава, яка не підписала двосторонньої угоди з Україною, що відкриває формально можливість почати переговори про входження до Світової організації торгівлі. Учора Арсеній Яценюк уперше дав цьому відверту оцінку: «Ця проблема не носить економічного характеру». Оглядачі відзначають, що Киргизія діє так внаслідок певних консультацій із Москвою, котрій не вигідний вступ України до СОТ раніше, ніж це зробить сама Росія.
