Гроші — як діти: куди ж їх подіти?

22.08.2007
Гроші — як діти: куди ж їх подіти?

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

                «Зайва» копійка в кишені іноді створює більше проблем, ніж її відсутність. Бо ж дістається вона переважно нелегкою працею, а чатують на наші заощадження підступна інфляція, ненадійні банки, сумнівні види вкладень. Тим паче, часи змінюються стрімко, і те, що вчора приносило прибуток, нині може пустити сімейний бюджет під укіс.

 

З двох боків одного паркана

                Україна намагається дрейфувати у напрямку СОТ та Євросоюзу. І хоча до завершення процесу ще дуже далеко, але стандарти європейської спільноти за такого розвитку подій — це, тьху-тьху, наше завтра. Фінансові організації це розуміють, і до такого переходу посилено готуються. Для того, щоби зрозуміти, що може чекати нас у перспективі, можемо зазирнути на бізнес-ринок Польщі.

                У 2004 році іпотечний кредит тут можна було взяти під десять відсотків річних. Після входження до Євросоюзу ставка одразу впала на чотири відсотки. Різниця з розвиненими західноєвропейськими державами — щонайбільше один відсоток. Але «кредитний рай» має і зворотний бік: депозитів під 17 відсотків, як в Україні, західніше від Медики та Чопа не знайдеш днем з вогнем. Таким чином, одержати серйозний заробіток на вкладах там не вдасться, хіба що мільярдерам. У Польщі банки дають 4% за довготерміновий вклад, 3,5 — за короткотерміновий, і всього лише 0,5 відсотка — за поточний. Ще західніше — і того менше. У країнах Бенілюксу (Бельгія, Нідерланди, Люксембург. — Авт.) 0,18 відсотка — чудовий заробіток для тамтешнього банкіра.

                Земельний бум, який ми переживаємо нині в Україні, за якийсь час мине — на Заході земля стабільно дорога, але її вартість так бурхливо не зростає. Інвестуєте гроші в житло і здаєте його в найм? Вкладені кошти «відбиватимете» десятиліттями.

                Той, хто хоче заробляти багато, грає на біржі. З 35 мільйонів поляків активних гравців на біржах — понад мільйон! Діяльність ризикова, але маклери люблять розповідати про своїх клієнтів, які заробили на цінних паперах для себе і своїх дітей. Новачок у цьому бізнесі нагадує відвідувача казино: без хороших консультантів, щоденної напруженої роботи над кон'юнктурою ринку, відслідковування інформації можна сподіватися хіба що на чудо. Втім жоден консультант не може звести ризик до нуля. Кажуть, на ціну акцій впливає не тільки інформація, що завод може збанкрутувати, а й чутки, що у директора захворіла улюблена болонка.

                Українці також не ликом шиті. Купити цінні папери вони могли і раніше. Але про таку можливість із числа нефахівців мало хто знав. Тепер компанії весело й урочисто йдуть до споживача, активно рекламуючи свої послуги. Нещодавно інвестиційна компанія вперше в країні вийшла на роздрібний ринок, тобто відкрила у Києві та ще трьох найбільших містах фінансові центри — посередники між українськими компаніями та інвестором. Горде звання може отримати кожен, хто має тисячу гривень. Такою визначили ціну десяти сертифікатів — мінімальна кількість, яку можна придбати. Наразі схема вкладення активів є такою — сорок відсотків ваших грошей вкладуть в акції, а решту — в інструменти з фіксованою прибутковістю — депозити, облігації та муніципальні, обласні чи державні цінні папери тощо. Такий підхід зменшує шанси прогоріти.

                Фінансові експерти сподіваються, що невдовзі саме цей ризиковий різновид вкладання коштів може виявитися найбільш прибутковим — після того, як стануть менш привабливими нерухомість, депозити та дорогоцінні метали.

Битва титанів за гаманець

                Нині ж за почесне звання лідера симпатій грошовитого народу інвестиційні фонди словесно борються з банкірами. «Якщо ви хочете достроково розірвати депозитний договір, тоді ви втрачаєте значну частину зароблених відсотків, — каже директор із розвитку інвестиційної компанії «Конкорд Капітал» Наталія Казначеєва. — У нас умови значно лояльніші до клієнта — не беремо жодних брокерських штрафів, жодної плати за вхід-вихід з фонду. Комісійні знижені до мінімуму — тобто двох відсотків річних. Проте представники компанії не сприймають це як комісійні, називаючи дані відсотки «винагородою» і пропагуючи ідею відсутності комісійних в принципі. Ми від того відмовились, бо вважаємо, що людина, яка хоче спробувати, не повинна втрачати».

                Інвестуючи гроші, також можна вибирати — або ви віддаєте перевагу інтервальному фонду, де прибутковість вища, але ваші гроші вкладатимуться в ризикованіші архіви. Обираєте «спокійніший» варіант — заходьте до відкритого фонду. Свої кревні можете забрати у будь-який час, але дохідність тут буде нижчою.

                Ілля Афанасьєв, начальник відділу PR та реклами банку «Контракт», вважає, що найвигідніше вкладати гроші у депозити: «Депозити — це сто відсотків гарантії, у той час як інвестиційні фонди — це великий ризик. Іноді можна виграти, іноді програти, відповідно можна сказати, що і отримати можна менше. Найчастіше люди вкладають гроші у депозити, до того ж зараз — в основному гривневі». Середня річна дохідність гривневих депозитів становить нині 15,5%, в доларах — 10,4% та 8,84% в євро.

                Втім сто відсотків надійності можуть бути тільки тоді, коли банк є членом Фонду гарантування вкладів. Тоді навіть у випадку ліквідації банку держава поверне ваші гроші, але лише чітко обумовлену суму. Нині вона становить 25 тисяч гривень, включаючи відсотки. Цим нюансом треба поцікавитися перед тим, як підписувати угоду.

                Ольга Мараховська, директор агентства нерухомості «Аспект», обираючи між цінними паперами та банківськими рахунками, радить зупинитися на першому варіанті. «Оскільки ми живемо у країні, яка не є економічно стабільною, але в якій існує багато комерційних підприємств, це дуже перспективно, як і в усьому світі», — каже вона.

                Утім експерти поки що сумніваються, що новоприбулим фондам вдасться швидко подолати консерватизм українців: депозити вони люблять і довіряють їм більше. Незважаючи на комісії, штрафні санкції та підозрілі банки.

Земля не тільки у вазонах

                Утім, за словами пані Мараховської, найвигідніше вкладати свій капітал у нерухомість, зокрема у землю: «Нерухомість та земля в усьому світі нинi вважаються найбільш твердою валютою. А для країни з нестабільною економікою це є дуже важливим. Ми бачимо, що ціни виросли на 100%, подекуди на 150% за останні роки, тому це дуже вдале вкладення. До того, як ринок нерухомості нарешті буде повністю насичений квартирами, ще далеко. Зараз попит набагато перевищує пропозицію, навіть не дивлячись на те, що зараз ринок трішечки завмер».

                За даними порталу «Приватні інвестиції», дохідність вкладених у нерухомість грошей становить 30,16% річних. Причому земля у шістдесятикілометровій зоні навколо Києва дорожчає на 100—120 відсотків за рік. А у радіусі 120 кілометрів — на 60 відсотків.

                Серед недоліків цього виду зберігання грошей слід виділити один, але найбільший: перший внесок дуже високий. Далеко не кожна людина може дозволити собі вкласти за раз 250 тисяч гривень у купівлю квартири. А що вже казати про землю чи заміський будинок? Дешевша і віддаленіша нерухомість зростає у ціні не так швидко. Відтак такий спосіб розбагатіти залишається привілеєм української еліти.

Золото ти моє!

                Коштовності — мабуть, найдавніший та перевірений спосіб зберігання грошей. Ще в давнину багатство вимірювалося кількiстю золота. За даними порталу «Приватні інвестиції», річна дохідність інвестицій у дорогоцінних металах становить 63,44%.

                Утім представник банку «Контракт» Ілля Афанасьєв стверджує, що сьогодні золото — не найвигідніша перспектива зберігання грошей. «Якщо буде скорочуватися різниця між продажем і купівлею злитків (зараз вона дуже суттєва — від 5 до 30%), то тоді інвестиції в дорогоцінні метали є перспективними. А поки що різкого підвищення цін на золото не передбачається. Хоча якщо інвестицію робити на 2—3 роки, то з золотом працювати більш прибутково, на менший період часу раджу обрати депозити».

Наталія БОЯРСЬКА,
Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ.

 

                Автори висловлюють подяку за сприяння у написанні цього матеріалу Фонду «Партнерство заради демократії» (м. Жешув, Польща)

 

АНЕКДОТ У ТЕМУ

                Біржовий брокер лежить у ліжку з високою температурою. «О Боже! — робить великі очі його дружина. — У тебе 39 і 3!». «Буде сорок, продавайте!» — швидко реагує хворий.