Тиждень «зорепаду»

02.08.2007
Тиждень «зорепаду»

Маестро Антонiонi. Останнi роки життя. (Фото РЕЙТЕР.)

      Початок цього тижня позначився сумним зорепадом: пішли з життя славетні французький актор Мішель Серро та шведський кінорежисер Інгмар Бергман. Позавчора увечері західні інформагенції рознесли чергову сумну вістку: в Римі у віці 94 років помер легендарний італійський кінорежисер, один з кращих творців кіно за всю його історію Мікеланджело Антоніоні.

      Про фільми Антоніоні говорили, що вони оригінальні, інколи навіть занадто, щоб стати масово популярними. «Він винайшов свою власну кіномову — ось що зробило його настільки несхожим на інших. Він нічого ні в кого не позичав — він був винятково оригінальним», — сказав один із директорів фестивалю італійського кіно Річард Моув.

      Мікеланджело Антоніоні народився 1912 року в містечку Феррара. Закінчив економічний факультет Болонського університету, але після здобуття освіти почав писати кінорецензії для місцевої газети. 1939 року переїхав до Риму та працював у фашистському журналі «Кіно», редактором якого був син дуче — Вітторіо Муссоліні. Але через кілька місяців молодого журналіста звільнили, і він вступив на режисерські курси. Перший повнометражний фільм «Хроніка одного кохання» Антоніоні поставив лише 1950 року. Вже в цій стрічці він випрацював свою режисерську манеру, яку багато хто вважав «авторитарною». «Актори — як корови. Їх навіть у ворота потрібно заводити», — зауважив якось режисер, який любив контролювати на знімальному майданчику все до останньої дрібниці.

      Міжнародне визнання прийшло до режиссера завдяки фільму «Пригода» (1960). Впродовж наступного десятиріччя з'явилися його шедеври: «Ніч», «Затемнення» та «Червона пустеля». Як не дивно, ці складні для розуміння фільми демонструвалися на радянських екранах. Антоніоні тоді вважався «прогресивним». Зате його наступні стрічки, які були ще складнішими і в яких звучала заборонена в СРСР рок-музика, на наші екрани вже не потрапили. Йдеться про його шедервр «Фотозбільшення» (1966) з музикою «Роллінг Стоунз» та «Забріскі Пойнт» з музикою «Пінк Флойд». На щастя, на радянські екрани якось прорвався інший його кіношедевр «Фах: репортер» з неперевершеним Джеком Ніколсоном у головній ролі.

      1985 року Антоніоні переніс інсульт, в результаті якого виявився частково паралізованим та втратив мову. 1995 року він зняв свій останній фільм «За хмарами» з допомогою німецького режиссера Віма Вендерса.

      Антоніоні ніколи не давав пояснень до своїх складних для пересічного глядача робіт. «Я не теоретик кіно. Якщо ви запитаєите мене, що таке бути режиссером, то я відповім, що не знаю», — заявляла людина, яка була генієм режисури ХХ століття.

      Фільми режисера обсипались нагородами на європейських кінофестивалях, але не отримали жодного «Оскара», хоча й номінувалися на цю нагороду. Сам Антоніоні 1995 року отримав почесного «Оскара» за внесок в мистецтво кіно. Але статуетку невдовзі викрали з його римської квартири.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>