Хочу компенсацію за хати з лободи

19.07.2007

      Мешканка Новобогданівки Зінаїда Артеменко хоче судитися з державою. Та, як це не дивно, односельці не схвалюють ентузіазму позивачки і розділяють позицію можновладців. Заступник запорізького «губернатора», начальник обласної комісії з ліквідації наслідків пожежі й вибухів на 275-й артбазі Микола Фролов запевнив, що «ТАКЕ влада вириватиме з корінням, аби допомагати винятково справжнім потерпільцям».

      Пані Зіна, судячи з усього, вирішила переплюнути пані Олену (15 червня «УМ» розповідала про розгляд у Печерському суді Києва справи за позовом новобогданчанки Сєрбової, яка домагається компенсації від Міноборони і МНС, у тому числі 300 тисяч гривень — на користь своєї доньки, хоч та  жодного дня не мешкала у зоні лиха, ще у 2003 році перебравшись під Київ). Завбачлива пані Артеменко почала скуповувати хати в зоні лиха — будинки забудови 1905—1910 років. «Навіщо вони тобі?» — кепкували сусіди. «Дурні ви, — відбивалася пані Зіна. — Я ж он скільки землі матиму!».

      Коли ж на складах боєприпасів бабахнуло і почали складати списки пошкоджених будинків, пані Артеменко заквапилася і зі своєю «бідою». Бо ж тріснули стіни навіть міцних осель — що вже казати про дореволюційні розвалюхи! А їх у спритниці на той час було вже аж шість! Члени комісій, з огляду на соціальну напругу, не вельми прискіпливо ставилися до заявок сільчан на відновлення обстріляних осель — біда ж! — й заактовували все. Вони й подумати не могли, що мешканці зони НП також здатні освоїтися на ниві зловживань. Наразі з'ясувалося, що держава повинна витратити купу грошей на капремонт півдюжини «хатинок із лободи», в яких ніхто не живе. Список потерпільців переглянули, а пані Зінаїда вирішила судитися з державою.