Прикарпаття з респектабельним обличчям

      Про край Черемошу й Прута за останні півтора століття написано безліч малих і дуже великих — кількатомних — історичних та культурологічних праць, високо оцінених вітчизняними й зарубіжними фахівцями. Проте остання книга «Прикарпаття. Спадщина віків», котра щойно побачила світ під редакцією директора Інституту історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктора історичних наук Миколи Кугутяка, на тлі попередниць вирізняється обширнішим фактажем і європейським модерном.

      — Миколо Васильовичу, — звертаюся до автора ідеї та упорядника нового видання, — що змусило вас взятися за таку копітку справу: бажання вписати великими літерами своє прізвище в літопис краєзнавства, заповнити невідомі сторінки історії обласного масштабу чи ще щось?

      — Якось разом з киянами я побував на Скелях Довбуша — відомому на Прикарпатті туристичному об'єкті — і спіймав себе на думці, що не маю достатньої інформації про місцеві пам'ятки природи та історії. Зауважте: я доктор історичних наук, тобто займаюся цим професійно. Що вже казати про людей, які працюють в інших галузях, а тим паче про тих, хто приїжджає до нас з діловим візитом чи на відпочинок. Наша область — унікальна в Україні. Тут — коріння чотирьох етнографічних груп, не рахуючи лемків, частково переселених у наш край після Другої світової війни.

      Якщо говорити популярно, то я поставив перед собою завдання видати таку книгу, яка після перегляду текстової та візуальної інформації навіть іноземцю дала б повне уявлення про все найвидатніше і найрепрезентабельніше, що є у природі, історії, культурі, етнографії та персоналіях Прикарпаття. І не просто отримати інформацію з достовірного джерела, а взяти до рук привабливе, по-європейськи модерне видання.

      — За орієнтацією на Європу не втрачено національних особливостей і пріоритетів?

      — Книга українська за духом, україноцентрична, але не хуторянська. Прикарпаття завжди було органічною частиною українських земель і водночас — європейським цивілізаційним простором. Тут Європа була постійно, в неї ми інтегровані давно, тобто мали прямий, а не опосередкований через Варшаву чи Петербург, зв'язок з політичними, економічними, культурними процесами, що відбувалися в Старому світі. Наші земляки вчилися у провідних європейських університетах і привозили додому передові ідеї та дух епохи.

      — Як ви добирали матеріал для книги з величезної маси фактів та історичних постатей?

      — Упродовж трьох років, від початку реалізації ідеї до передачі матеріалів видавництву, ми провели колосальну пошукову роботу. Передусім залучили найавторитетніших наших професіоналів, молодих зокрема, за окремими спеціалізаціями — археологія, етнографія, історія певних періодів тощо. По-друге, в основу книги покладено лише історичні факти, а не здогадки чи малообгрунтовані версії. Велику увагу приділили персоналіям. Критерієм їх відбору був вклад у загальнонаціональну справу. Тому поряд з уродженцями краю представлені відомі особистості, які тут працювали, — Грушевський, Параджанов, Новаківський, Заливаха та інші. Текст при цьому поданий цікаво і доступно. Крім того, опубліковано три тисячі знімків — чорно-білих і кольорових. Знадобилося ще сім місяців, аби поряд з українським подати англомовний текстовий матеріал.

      — А для кого, власне, призначене видання? За неофіційною інформацією, ця, безперечно, солідна і вишукана книга коштує щонайменше 600 гривень і, наскільки мені відомо, в міські книгарні вона ще не надходила. Тобто взяти її до рук, мабуть, зможуть лише політична та ділова еліта, заможні люди або високопоставлені гості Івано-Франківщини. Який тираж видання, де і за скільки можна купити цей фоліант?

      — У наше завдання не входило визначення тиражу і ціни цієї книги. Поки що надруковано тисячу примірників. Більша частина з них потрапила в обласну раду та облдержадміністрацію, звідки, в основному, надійшли кошти на фінансування видання, яке, звичайно ж, використовуватиметься і з презентаційною метою. Решту отримав наш Прикарпатський університет. Щодо роздрібної ціни, то подібні книги не можуть коштувати дешево. За два дні перед вашим приходом у мене побував американський етносоціолог і подарував однотомну «Енциклопедію Аппачів» із чорно-білими ілюстраціями. У Сполучених Штатах вона коштує 500 доларів. Коли науковець зі США побачив наше видання, то був дуже вражений його текстовим та візуальним матеріалом.

      — «Прикарпаття. Спадщина віків» — оригінальне видання, не схоже ні на традиційний фотоальбом, ні на путівник, ні на обласний том з «Історії міст і сіл України». Чи щось подібне видавалося в нашій державі?

      — Ні. І ми дуже зацікавлені в тому, аби наша праця стала певним стандартом для повторення по всій Україні. Хіба нам з вами не цікаво було б погортати таку ж книгу, скажімо, про Полтавщину чи Луганщину? Яке розмаїття українства ми мали б. І ще важливіше: з нових регіональних концепцій історії можна було б формувати нову концепцію історії України як незалежної держави.