Марш невдоволених

      Дерибан по-харківськи за останній рік кілька разів змінював свою форму і нарешті перейшов у земельну фазу. Підприємці скаржаться на те, що у керманичів міста і «регіональної» депутатської більшості міськради фактично неможливо випросити бодай невеликий шматок землі. Більше того, бажані ділянки не лише не дають, а й відбирають, пояснюючи новітню «експропріацію» тим, що немає необхідних документів. Протистояння зайшло так далеко, що ображені бізнесмени планують розпочати наприкінці липня громадянську акцію під назвою «Невдоволені харків'яни». А дехто з них навіть погрожує перевести свій бізнес до столиці.

Судний день

       На початку липня депутати міськради проголосували за відміну рішення своїх попередників і позбавили ТОВ «Преса-Харків» права на оренду 84 земельних ділянок. Як наслідок, підприємство, на долю якого припадає майже 60 відсотків ринку друкованої продукції обласного центру, втратило левову частку своїх торговельних місць.

      До того ж ситуація склалася так, що майже двадцять ділянок забрали взагалі без суду та слідства (принаймні відповідних паперів керівники фірми не отримували). А 65 — на основі рішень Господарського суду області, про «вирок» якого у «Пресі-Харків» навіть не знали. Точніше, запрошення на слухання справи підприємству нібито надходили, але на руки їх чомусь ніхто не отримав. У результаті позови, подані міською прокуратурою з ініціативи міськради, були поставлені на потік. «Усі рішення приймалися без нас протягом одного дня, — каже заступник директора підприємства Віктор Козоріз. — По сім рішень через кожні десять хвилин. Класичний конвеєр. Ми наполягаємо, що технічна неявка була зроблена свідомо, аби ми не брали участі в розгляді справ».

      Можливо, слуги Феміди підійшли б до цього слухання і менш формально, якби не ще одна заплутана історія. За словами Віктора Козоріза, у лютому цього року спеціалісти відділу самоврядного контролю управління земельних відносин міськради склали понад 80 актів обстеження земельних ділянок, наданих «Пресі-Харків». У цих паперах ідеться про те, що кожен із кіосків підприємства займає 30 квадратних метрів землі. Тобто чиновники, на думку пана Козоріза, втричі завищили фактичний розмір ділянок і передали ці дані прокуратурі. А та, в свою чергу, відреагувала на цю обставину позовом до Господарського суду.

      Подібну оборудку керівники «Преси-Харкова» схильні вважати «службовою підробкою документів» і готують з цього приводу власний позов до прокуратури області. Вони зазначають, що за один день обстежити 80 ділянок неможливо. До того ж в актах йдеться про те, що їх писали в присутності тодішнього керівника підприємства пана Ваганова, хоча його підпису на паперах немає. Більше того, директора назвали Володимиром, тоді, як його звати Вадимом. І це ще не все. Подібні документи, згідно з управлінською інструкцією, мають бути скріплені підписами спеціалістів багатьох контрольних служб. Але цією формальністю упорядники актів теж знехтували. «Я готую листи до прокуратури, — каже директор підприємства Василь Третецький, — в яких наполягатиму, аби здійснили перевірку діяльності посадових осіб, які були акти обстеження земельних ділянок. Тут наяву службовий підлог. І якраз ці документи слугували підставою для прокуратури звернутися до суду, а суду — підставою ухвалювати відповідні рішення щодо нібито самовільно зайнятих земельних ділянок».

      Ще одна претензія управлінців до «Преси-Харкова» надто типова для теперішнього життя міста. Як і багатьох інших підприємців, фірму звинувачують у тому, що у неї немає документів землевідведення на частину кіосків. Той факт, що керівники підприємства вже давно передали для оформлення всі необхідні папери і що лише громіздка процедура проходження їх коридорами влади завадила вчасно довести справу до логічного кінця, нікого не цікавить. Словом, дозвіл треба вистраждати сповна, бо міська земля стала надто дорогим товаром.

Алергія на помаранчеве?

      У газетних кіосках Харкова сьогодні немає в продажу столичної україномовної преси. Оператори цього ринку її просто не беруть у продаж, мотивуючи свою відмову низьким попитом на цей вид продукції. Нові керівники «Преси-Харкова» недавно розробили свою асортиментну концепцію, згідно з якою орендарі їхніх кіосків будуть зобов'язані продавати місцеві та республіканські видання, що виходять державною мовою. Чи вплинув цей факт на рішення міськради, сказати важко. Але мер міста Михайло Добкін устиг публічно звинуватити теперішнього директора підприємства Василя Третецького в тому, що він особисто розпорядився не брати на реалізацію друкований орган міськради «Харьковские известия». «Я переконаний, — сказав він, — що після рішення міськради з'явиться підприємство, яке буде реалізовувати всю пресу, а не лише видання, де друкують усе помаранчевими літерами».

      У свою чергу Віктор Козоріз стверджує, що «Харьковские известия» «Преса-Харків» не продавала лише тому, що на це видання не надходила заявка. До того ж підприємство взагалі нічого не продає. Це роблять оператори ринку, які орендують у фірми кіоски. Останні ж, у свою чергу, на газетних наметах розміщують рекламу перш за все популярних столичних російськомовних видань, господарі яких перебувають якраз у протилежному політичному таборі. А відтак, на думку пана Козоріза, справжня причина конфлікту, напевно, має інше підгрунтя. Проаналізувавши тенденції розвитку вітчизняного газетного ринку, керівники підприємства дійшли висновку, що завдяки земельним причіпкам їх просто планомірно витісняють з міста. Причому для того, аби створити нішу для іншої, можливо, навіть не харківської, фірми. «Теперішніх медіа-магнатів не цікавлять окремі газети чи кілька кіосків, — припускає Віктор Козоріз. — Їм потрібна система. У Києві війна за газетний ринок уже розпочалася. Тепер черга дійшла і до Харкова».  

Шулерська гра не передбачає правил

      «Нашоукраїнці» з харківської міськради не так давно озвучили просто приголомшливу цифру. Виявляється, за рік правління депутати міського «парламенту» відмінили 240 «земельних» рішень своїх попередників. Отримати ж сьогодні ділянку взагалі неможливо. Причому ця сумна обставина доводить до неприхованої люті не лише підприємців, які прихильні до партій демократичного табору, а й однопартійців Михайла Добкіна. Тобто «регіоналів». «Я хочу підкреслити, — сказав на вищезгаданій скандальній сесії депутат міськради від ПР В'ячеслав Картавих, — що частина землі йде на так звані «ліві» фірми, оформлені на водіїв, охоронців, секретарів, улюблених дівчат і бабусь зразка 17-го року. Ці фірми були зареєстровані за кілька днів до сесії або за кілька тижнів. Вони не ведуть ніякої діяльності, податки не сплачують, юридичної адреси не мають. Лише до цієї сесії 27 таких фірм знайшлося. З'являються вже навіть загальні прізвища. Як, наприклад, Труфанов, Балакірєв тощо. Тільки сьогодні на цих труфанових-балакiрєвих ми віддаємо близько тридцяти гектарів нашої міської землі».

      Ще категоричніше висловився про земельну політику міськради головний харківський бютівець Олександр Фельдман. Він упевнений, що громадсько-політична ситуація в місті на межі кризи і вже стає неконтрольованою. Процес розподілу землі наразі став бізнесом, що діє за принципом батога і пряника. Тобто якщо людина сьогодні з чимось не згодна, не підтримує лінію керівництва міста і не голосує «правильно», завтра її право володіння ділянкою може бути відмінене рішенням сесії. За такого розкладу підприємці ризикують втратити свій бізнес будь-коли. Причому без суду і слідства. Саме тому опозиціонери, за словами пана Фельдмана, домагатимуться скасування через суд усіх рішень останньої сесії міськради. Частина питань навіть не розглядалася на комісіях, що є грубим порушенням процедури. Наразі досвідчені юристи проводять правову експертизу всіх депутатських ухвал. На основі їхніх висновків і буде сформовано заяву до правоохоронних органів. З таким кроком погоджується і голова обласної ради Арсен Аваков. «Депутати обговорюють один набір документів, — коментує він ситуацію, — а потім на сесії голосується зовсім інший. І різниця «невелика» — приблизно в три сотні позицій. Чи можна цьому якось опонувати? Чи потрібно грати з шулерами у карти за правилами? Напевно, що ні!».

      Словом, батьки міста так допекли підприємців, що невдовзi вони готуються розпочати громадянську згадану акцію протесту. Її мета — привернути увагу Президента, Кабміну, «губернатора» й правоохоронних органiв «до того свавілля, що відбувається в місті». Акція буде довгостроковою і триватиме доти, «доки міська влада погодиться на проведення громадських слухань з усіх конфліктних питань, що стосуються життя міської громади». Йдеться в першу чергу про земельні проблеми і прийнятий на все тій же сесії новий статут Харкова. Як «УМ» уже повідомляла, згідно з останнім секретар міськради отримав стільки повноважень, що став мало не ключовою фігурою міста, явно потіснивши на Олімпі загальнообраного мера.

      І ще одна приголомшлива новина. Не так давно на прес-конференції один із найвпливовіших бізнесменів Харкова Олександр Фельдман заявив про те, що наразі розглядає можливість переведення власних компаній до столиці. «Сьогодні, — каже він, — у результаті діяльності міської влади у Харкові склалася вкрай несприятлива ситуація для підприємницької діяльності — численні скандали, конфлікти. Бізнес же любить тишу. Саме тому у концерні «АВЕК» розглядають рішення про переведення компаній до Києва».

      Пан Фельдман обіцяє, що всі розпочаті соціальні та благодійні проекти у Харкові він не покине. Але податки, якщо переїзд таки відбудеться, отримуватиме вже столична міська казна. У харківському бюджеті частка вищезгаданого концерну сягає майже десятини. Тобто йдеться про велику бізнесову структуру, яка у фінансовому сенсі має статус містоутворюючої.

      До речі, від діяльності мера Михайла Добкіна та секретаря міськради Геннадія Кернеса отримали головний біль не лише підприємці, а й партія, до якої вони належать. Політологи в один голос запевняють, що через їхню діяльність рейтинг Партії регіонів помітно впав на Слобожанщині. Що стосується особистої популярності самих батьків міста, то тут справи ще гірші. За даними соцопитування, яке провів Центр політичних досліджень і технологій «Соціополіс», 40 відсотків харків'ян негативно оцінюють діяльність міського голови. Ще 18 відсотків взагалі не знайомі з його роботою. Аналогічні показники рейтингу секретаря міськради склали відповідно 41 і 37 відсотків.