«У вас є насіння ранніх кокосів?»

      Нинішня посуха, яка призвела до значних втрат врожаю, змусила науковців-аграріїв замислитися: а, може, нашим селянам, аби і надалі не залишатися біля розбитого корита, варто робити ставку на інші сорти рослин? Тим паче, що науковці всього світу одностайні — клімат мінятиметься й надалі. Серед зернових культур експерти радять надати перевагу олійним, а в МінАП заохочують зрошувати свої врожаї. Навіть незважаючи на те, що задоволення це не з дешевих.

Погода — перешкода для селян

      Головна проблема для аграріїв — розбалансування клімату. Неможливо щось виростити на полі, коли не знаєш, яку несподіванку завтра приготують тобі небеса. Цьогорічна посушлива погода, втрати від пошкодженого врожаю та зростання цін на продовольчі продукти — ніщо у порівнянні з прогнозами спеціалістів. «Якщо впродовж «холодних» місяців буде літня, посушлива погода, то територія України перетвориться на пустелю», — каже начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко. Тоді вирощувати буде нічого.

      Останнім часом безліч директив уряд спрямував саме на пом'якшення наслідків посухи, що, як сніг, випала на голови українських селян. У десяти областях ситуація з посівами визнана надзвичайною. «За попередніми оцінками експертів, від несприятливих погодних умов на сьогодні вже загинуло більше як 1,1 мільйона гектарів зернових культур. А прямі збитки сільськогосподарських виробників становлять більш як мільярд гривень», — повідомив заступник міністра аграрної політики Юрій Лузан.

      За оцінками аграріїв, країна також не дозбирає до 30 відсотків овочів та фруктів. Основних втрат зазнають північні та центральні регіони. Адже в південних областях підприємства мають спеціальні зрошувальні системи. Крім того, вологи бракує й деревам — у садах опадають плоди. Який же вихід із ситуації? Як вважають спеціалісти аналітичної компанії «Агроперспектива», селянам варто надати перевагу тим культурам, які не бояться посушливої погоди.

Ріпак — усьому голова!

      Олійні культури вважаються більш стійкими до посухи. Тож не дивно, що саме на них, за нестачі пшениці, переорієнтуються зернотрейдери. «Тепер нам доведеться більше уваги приділяти ріпаку і соняшнику, а також сої», — повідомив генеральний директор ВАТ «СП «Нібулон» Олексій Вадатурський. Однак соняшник стає менш популярним. І садити його не радять. Хоч ця рослина і вважається посухостійкою, вона все ж споживає багато вологи. Проростаючи, сонях поглинає 70—100 відсотків вологи від своєї маси. А загальна втрата грунтової вологи під час зростання рослини — 3900—5800 кубометрів з гектара.

      Рослина використовує вологу з глибини до трьох метрів. А іноді — повністю висушує півтораметровий шар грунту. Тож у таку погоду садити його не варто. І цьогоріч, за прогнозами Гідрометцентру України, валовий збір соняшника становитиме 3,6 мільйона тонн за середньої врожайності 11 центнерів з гектара. В той час як минулорічний показник становив 5,3 мільйона тонн.

      Таким чином, експортери можуть робити ставку на ріпак, виробництво якого збільшується в арифметичній прогресії. За даними Держкомстату, валовий збір рапсу в Україні у період з 2004-го по 2006-й роки становив 149, 284,7 та 603 тисячi тонн відповідно. Цього року, завдяки збільшенню посівних площ і враховуючи зниження врожайності, прогноз більш ніж оптимістичний — 1,3 мільйона тонн.

Сім разiв відмір — один полий!

      Овочі по-різному переживають нестачу вологи. Ті, що мають малий корінь і велике листя (редиска, редька, капуста, огірки, кабачки, патисони, перець) — жити без неї не можуть. Менш вибагливі мають достатнє коріння, щоб брати вологу з грунту. Це помідори, морква, петрушка, селера, пастернак, буряк, картопля, горох, квасоля. Є й посухостійкі культури, такi як гарбуз та кукурудза, кавуни та дині. Вони вміють добувати воду із нижніх шарів грунту і бережливо використовувати її.

      Однак за нинішніх погодних умов чекати на дощ не варто. По можливості треба поливати майбутній врожай. Способів поливу рослин не так уже й багато. Однак, коли йдеться про значні площі, встановити зрошувальні системи досить недешево.

      Спеціалісти переконують, що в спекотні дні поливати рослини не варто: вода швидко випаровується, і на поверхні грунту утворюється кірка. Також не радять поливати холодною водою листя, бо воно тоді «обпікається». Отже, поливати треба у хмарні дні або у вечірні години. Після поливу радять підрихлити грунт — це сприяє тривалішому затриманню вологи. Коли надто вже пече сонце, то пiд такі культури, як огірки, кабачки, патисони радять лити води по 5—10 літрів на квадратний метр. А температура води не повинна бути менш нiж 18 градусів. Тоді вони не в'янутимуть.

      Заохочувати зрошення намагаються і в уряді. «Сьогодні у південних регіонах спостерігається тенденція збільшення поливних сільськогосподарських угідь, оскільки їхні власники і користувачі зрошувальних систем усвідомлюють, що зрошення в зоні ризикового землеробства — це шлях до заможності», — повідомили у секретаріаті Кабміну. За даними Держкомводгоспу, порівняно з минулим роком інтенсивність поливів зросла з 308,3 до 799,9 тисячі гектарополивів.

      Як інформує Держкомводгосп, останніми роками вдалося збільшити площі поливів. Питання подальшого розвитку зрошувального землеробства має підтримку уряду і включене до п'ятірки найпріоритетніших стратегічних напрямів економічного розвитку південних регіонів. Адже відомо, що при належній організації зрошувані землі дають до 80 центнерів пшениці з одного гектара, кукурудзи — 100, сої — понад 35. Це величезний резерв, який до цього часу не використовується, переконані в уряді.

Надавайте перевагу пізнім сортам

      Однак не в усіх вистачить часу і грошей для постійного поливання. Щоб Україна не зазнала збитків від нестійкості погодних умов, треба змінювати структуру та регіони вирощування рослин. Причому проблеми із зерновими — це ще півбіди. Згідно з можливим кліматичним сценарієм, років через двадцять кількість тепла для сільськогосподарських рослин півночі України досягне або навіть перевищить сучасні показники південних регіонів. Це дозволить без обмеження сіяти на зерно кукурудзу та соняшник пізніх сортів на півночі держави. Як стверджують експерти галузі, подібні зміни клімату зменшать урожайність ярих культур — завдяки ранньому дозріванню. Отже, доцільно буде вирощувати більш пізні сорти зернових.

      Найскладніше буде овочівникам. Річ у тім, що регіони вирощування плодоовочевих культур в Україні чітко сформовані і навіть трохи підкоригувати їх буде досить важко. «Складно спрогнозувати, як саме мінятиметься клімат — буде більше вологи чи сонця. Адже сонце фруктам і овочам не зашкодить, тоді як зневоднення грунту може знищити весь урожай», — переконані в консалтинговому агентстві ААА. Так, зміна погодних умов істотно зачіпає виноград — його якість кожного року погіршується. Ще одна культура, досить чутлива до зміни клімату, — помідори. А на їхньому вирощуванні та переробці тримаються більшість південно-східних компаній.

      Якщо клімат змінюватиметься такими ж темпами, то штучне зрошення сільгоспкультур не буде ефективним — переконують у Гідрометцентрі. У цьому випадку зони вирощування помідорів, яблук, груш, а з часом навіть персиків змістяться у північно-західні регіони.

      Що ж у такому випадку дозріватиме на півдні? Мабуть, банани, кокоси, ананаси!