Що є головною прикрасою новорічної ялинки? Кожна дитина відповість, що зовсім не різнокольорові скляні кульки і навіть не зірка на маківці, а цукерки. Обов'язково шоколадні, адже на новорічному столі, тим більше на ялинці, все повинно бути найкращим і найсмачнішим. Благо, нестачі солодощів на прилавках магазинів у останні роки не спостерігається. Внутрішній ринок ласощів всезнаюча статистика оцінює в мільйон тонн щорічно. Отже, неважко підрахувати, що українці в середньому з'їдають по 20 кілограмів солодкої продукції щорічно. Не так уже й багато. Звичайно, дехто (знаю по собі) спроможний за рік ковтнути і центнер цукерок. От для таких ласунів виробництво печива-цукерок-тортиків з кожним роком в Україні невпинно зростає. Такі реалії ринку: збільшення попиту викликає відповідну пропозицію.

Реформування, яке досі майже не зачiпало систему управління лісовим господарством, у цьому році має прийти і в цю фактично на 100 відсотків державну галузь. Відповідний указ Леоніда Кучми під назвою «Про заходи щодо посилення державного контролю у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів» оприлюднили 5 січня. Цим документом «з метою підвищення ефективності державного управління та контролю у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, забезпечення створення умов для дальшого розвитку лісового господарства» Кабінет Міністрів зобов'язано протягом місяця розробити комплекс вищезгаданих заходів. Наразі з них Президент озвучив один — створення Державної інспекції з контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Як урядовий орган держуправління ця інспекція підпорядковуватиметься не Держкомлісгоспу (досі лісники самі виконували контролюючі функції), а Мінохорони навколишнього природного середовища.

Фіксування ціни та адміністративні домовленості між Кабінетом Міністрів і промисловцями для допомоги селу знову підводять керівництво аграрного блоку уряду. Напередодні Нового року віце-прем'єр Іван Кириленко розкритикував керівників хімічних підприємств за те, що вони виконали грудневий графік постачання мінеральних добрив господарствам лише наполовину. Як повідомляла «УМ», у листопаді Кабмін і «хіміки» домовилися про узгодження дій на ринку міндобрив, зокрема про постачання їх за мінімальними цінами. Наприклад, ту ж саму аміачну селітру заводи зобов'язувалися продавати не дорожче, ніж по 490 гривень за тонну, тобто майже за собівартістю. Тож не дивно, що хімічні підприємства неохоче працюють на таких умовах, оскільки вважають зафіксовані ціни низькими. Як стверджує Кириленко, замість запланованих 100 тисяч тонн добрив вартістю 118 мільйонiв гривень вони відвантажили менше 50 відсотків.