Нинішній рік для редакції газети «Подільська зоря», співзасновниками якої є Вінницькі районна рада і райдержадміністрація, мав би бути святковим — рівно сім десятиліть тому вийшов у світ перший номер видання, яке тоді мало назву «Колгоспна зоря». І відтоді журналісти справно — з перервою хіба що на воєнну пору — несуть до читача інформацію про життя району та його людей. У нових умовах перед редакцією засвітилися нові перспективи — газета єдина з області потрапила до пілотного проекту, на якому мають відпрацьовувати схему роздержавлення ЗМІ.
Однак усе йде до того, що свята не відбудеться. І навіть більше: намагаючись протистояти повному контролю над органом масової інформації, колектив не в переносному, а в прямому значенні опинився на голодному пайку.
Грім ударив з несподіваного боку: після торішніх парламентських виборів найбільшу фракцію у райраді сформували представники ВО «Батьківщина», які привели на посаду голови свого однопартійця Сергія Сітарського. Відтоді у стосунках між редакцією і райрадою повіяло холодом, який чим далі, тим нижчої температури сягав, а редактор газети Олександр Баркан (працює в «Подільській зорі» понад двадцять п'ять років, із них останні п'ятнадцять її очолює) відчув на собі, що таке бути персоною нон грата.
Причина, як вважає Баркан, полягає в плюралістичній редакційній політиці, яка дозволяє висловитись людям різних поглядів, зокрема і з критичним ставленням до районної ради. А підігріли ситуацію далеко не безхмарні взаємини між райрадою і райдержадміністрацією (доходило до розгляду на сесії питання про недовіру голові РДА), коли на сторінках газети могли оприлюднити свою думку різні учасники конфлікту. Саме це найбільше не сподобалось керівництву райради, яке воліло б там бачити тільки «правильні» публікації. За словами редактора, жоден з керівників району кучмівського періоду не намагався до такої міри контролювати те, що пишеться в газеті, як нинішні БЮТівці.
Щоправда, зняти Баркана виявилося непросто. Третій співзасновник — трудовий колектив редакції — підтримує свого керівника беззаперечно, тому райрада взялася за пошук іншого шляху, не настільки прямолінійного. Інакше кажучи, під газету почали відверто «копати». Один за другим пішли запити про обгрунтованість штатного розкладу та використання коштів, перевірка контрольно-ревізійної служби тощо — аж до ідеї вийти зі складу співзасновників і заснувати нову районну газету «Позиція», яка була у неподільній власності ради.
Врешті формальна юридична зачіпка знайшлася: у зв'язку зі змінами в законодавстві необхідно було внести поточні зміни до редакційного статуту, але цього вчасно не зробили. Опинившись на легітимному коні, керівництво райради направило двом іншим співзасновникам пакет пропозицій про необхідні зміни, додавши принципово важливий для себе пункт: редактор, який призначається на сесії, «підзвітний і підпорядковується голові Вінницької районної ради». Тобто ні про яку самостійність газети (навіть відносну) тепер не йтиметься. Це формулювання і стало каменем спотикання в подальших стосунках. Погоджуючись загалом зі змінами, проти нього принципово виступав редакційний колектив. Не підтримувала і райдержадміністрація, яка, будучи рівноправним співзасновником, не бажає опинятись у ролі статиста.
І тоді районна рада вирішила поставити «Подільську зорю» на коліна економічно: на 2007 рік у районному бюджеті для неї передбачили всього-на-всього 26,7 тисячі гривень — менше десятої частини від потреби. Щоб утриматись на плаву, редакція зменшила обсяг газети на третину, і в такому вкороченому варіанті видання виходить дотепер. За січень працівники платню отримали, за лютий — уже ні, і так протягом чотирьох місяців. Сьогодні вони по одному йдуть у відпустки... за власний кошт.
Тим часом районна рада приймає ще одне рішення, яке нагадує спробу пограти на нервах: вона виділяє для редакції додатково 25 тисяч гривень, але ставить ультимативну умову, що гроші перерахують тільки після затвердження змін до статуту. А збори співзасновників, які мають шукати вихід із ситуації, призначені тільки на другу половину червня. Спрогнозувати, хто візьме гору, зараз важко.
Неприємне протистояння пробувало врегулювати керівництво обласної ради, але безрезультатно, оскільки прямих механізмів впливу на лідерів районних рад у неї немає. Не оприлюднює свою позицію щодо конфлікту і партійне керівництво на обласному рівні.
Так що свій поважний ювілей одна з найстаріших газет Вінниччини зустрічає з настроями скоріше поминальними, ніж святковими.
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
