Поки в Генеральній прокуратурі до півночі радяться, як би якомога вигідніше для «донецьких» розставити кадри на місцях, зміни керівництва в регіонах зустрічають бунтами. Як і слід було очікувати, першою «повстала» Дніпропетровщина. У відповідь на звільнення облпрокурора Володимира Шуби 72 працівники органів прокуратури області звернулися до Леоніда Кучми з проханням скасувати відповідний наказ Геннадія Васильєва і поновити відставника на посаді. «Ми не розуміємо, як могло статися, що прокуратура Дніпропетровської області, одна з кращих прокуратур у державі, протягом місяця після приходу нового Генерального прокурора Г.А. Васильєва стала «найгіршою», — пишуть у листі Президенту дніпропетровці, зазначаючи, що звільнення їхнього начальника «не відповідає об'єктивним даним» і перекреслює напрацьоване колективом обласної прокуратури.
Приміром, із 500 мільйонів гривень поверненої Генпрокуратурою громадянам заборгованої заробітної плати, 137 мільйонів зобов'язали віддати прокурори якраз «відсталої» Дніпропетровщини. Окрім того, саме Шубу Спілка юристів визнала кращим юристом року, а 29 березня 2003-го Леонід Данилович нагородив його «за значний особистий внесок у реалізацію державної правової політики, зміцнення законності і правопорядку, високий професіоналізм» орденом «За заслуги ІІІ ступеня», наголошують автори листа. Зрозуміло, що такий «бунт на кораблі» не міг відбутися без відома місцевої влади, — було б дивно, якби дніпропетровці погодилися на чужого прокурора мовчки. Адже Шуба, який керував облпрокуратурою 3,5 року, досі задовольняв і місцевих, і київських.
Цілком імовірно, що Дніпропетровщина — не єдина область, де Васильєв взявся ставити своїх керівників занадто хвацько. Другою забунтувати може Харківщина, де ГП має намір притягти до дисциплінарної відповідальності прокурора Володимира Кривобока та його заступників Миколи Шадуру і Володимира Суходубова. На засіданні колегії перед святами заступниця Генпрокурора Ольга Колінько обвинуватила харків'ян у свідомому перекручуванні статистичної інформації про свою діяльність, а Васильєв жорстко розкритикував Кривобока. «Ні в чому ви не розбираєтесь, а так, чув дзвін, та не знаєте, де він», — сказав він, характеризуючи діяльність прокуратури. За даними перевірки, на Харківщині торiк зросла кількість грабежів, розбоїв, крадіжок і хуліганських проявів, водночас знизилась кількість розкритих злочинів економічної спрямованості. Тож невипадково на офіційному сайті ГП в інтернеті «висить» інформація під багатозначним заголовком: «Подальша доля прокурора Харківської області вирішується». Тим часом політичні оглядачі схильні розглядати різкі оцінки в іншому контексті: Харків разом із Дніпропетровськом і Кримом (де «некомпетентного» Олександра Доброріза вже замінили на «донецького» Володимира Гальцова) є економічно привабливими.
Отже, Генпрокурор Васильєв, здається, вирішив виконати оригінальний кадровий план «донецьких» достроково. За якийсь місяць роботи він, окрім усього, встиг змінити прокурорів Вінницької, Донецької, Закарпатської, Луганської і Рівненської областей. Причому скрізь, де тільки можна, на підвищення ідуть вихідці із (слід розуміти надзвичайно благополучного у кримінальному плані) сходу України. От тільки існує небезпека, що старі кадри не зрозуміють змін і захочуть нового Генерального прокурора.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
