Митрополит РПЦЗ Лавр i патрiарх РПЦ Алексiй II. (Фото РЕЙТЕР.)
Учора на свято Вознесіння Господнього в Москві в храмі Христа Спасителя відбулося підписання Акту про канонічне спілкування — власне, угоди про об'єднання Російської православної церкви (РПЦ) в РФ та Російської православної церкви за кордоном (РПЦЗ). Документ у присутності президента Росії Володимира Путіна підписали патріарх РПЦ Алексій ІІ та першоієрарх РПЦЗ митрополит Лавр.
Водночас документ не розтлумачує, в який спосіб відбуватиметься об'єднання: чи Російська церква дійсно стане єдиною і глобальною, чи відбудеться розкол у зарубіжній, зазначає сайт Газета.ru.
Переговорний процес про об'єднання двох церков тривав три роки і просувався надзвичайно важко. Закордонна православна церква незмінно наполягала, що бачить себе «самоврядною частиною помісної Російської церкви», що означає спільну участь ієрархів у архiєрейських соборах, але не передбачає жодних спільних кадрових чи адміністративних рішень.
Експерти вважають, що перші роки адміністративного об'єднання двох церков насправді не буде, а сторони спілкуватимуться на рівних, по-світськи кажучи — на засадах конфедерації. Але така автономія не може тривати довго. Директор Інституту вивчення релігії в країнах СНД і Балтії Микола Митрохін вважає, що самоврядування РПЦЗ триватиме не більше 10—15 років, а потім її повністю поглине РПЦ. Така асиміляція може або пройти спокійно, або спричинити розкол РПЦЗ. Деякі «закордонники» надалі виступають проти об'єднання, оскільки впевнені, що РПЦ привласнить усі храми та іншу власність РПЦЗ, яка десятиліттями накопичувалася російською діаспорою.
З іншого боку, дві церкви просто потребують одна одну з практичних міркувань. РПЦ у результаті об'єднання стає глобальною православною церквою, а РПЦЗ потребує фінансування, оскільки представники першої хвилі еміграції після більшовицького перевороту 1917 року в Росії та їхні діти вимирають, а наступні покоління асимілюються і відходять від цієї церкви. Представники останньої хвилі еміграції в більшості є вихованими за радянських часів атеїстами і нову кров (та гроші) в життя церкви не вносять.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
