Мінтрансівські «стрілочники»

17.05.2007
Мінтрансівські «стрілочники»

      Сходження з рейок поїзда № 168 «Столичний експрес» біля станції Росава Кагарлицького району Київської області другого  травня таки не було терористичним актом. Учора на зв’язок із редакцією «УМ» вийшла людина з правоохоронних органів, яка однією з перших побувала на місці пригоди. Її розповідь красномовно свідчить на користь версії про службову недбалість. І ще більш очевидним є той факт, що очільник Мінтрансу Микола Рудьковський після аварії справді неабияк злякався втратити крісло міністра, а тому за підтримки однопартійця-спікера Олександра Мороза всіляко намагається переконати громадськість, ніби працівники його відомства до інциденту не причетні, натомість причиною аварії є свідомий теракт.

 

Це не ми, це все «менти»!

      У редакцію «УМ» потрапили свідчення, взяті транспортною міліцією одразу після аварії у чергової по станції Росава Лідії Мороз та електромеханіка Василя Залізного. Вивчивши їх, сумнівів у факті службового недбальства вищезгаданих працівників залізниці навіть не виникає. Мороз і Залізний повнiстю визнають свою  вину.

      Наразі справу вилучила і розслідує прокуратура Київської області. А Мороз і Залізний після відвідин Міністерства внутрішніх справ, яке очолює соціаліст Василь Цушко, у супроводі Миколи Рудьковського, теж, до речі, соціаліста, відмовилися від попередніх свідчень, які нібито давали під тиском працівників правоохоронних органів. Це означає, що «крайніми» хочуть зробити саме слідчих.

      Однак допит і відтворення всіх нижчеописаних дій проводився у присутності понятих, а також фіксувався на відеоплівку. Переглянувши її, можна зробити висновок, що на допитаних Лідію Мороз і Василя Залізного якщо й тиснули, то хіба що сам Рудьковський, аби ті змінили свідчення на потрібні йому.

Електромеханік перелякався і втік додому колоти кабана?

      Передусім варто зазначити, що дата виробництва більшості автоматики, яка донині обслуговує рух поїздів «Укрзалізниці», сягає ще радянського періоду, тобто ступінь зношеності — дуже високий. «Столичний експрес» зійшов iз рейок і «ліг на бік» о 22.19. Рівно за десять хвилин до цього чергова Лідія Мороз, увімкнувши зелене світло на першому світлофорі для вільного проходження потяга, почала готувати маршрут. А вже за кілька хвилин, перевівши стрілки в напрямку Києва, помітила збій — лампочка, яка б підтверджувала, що колії переставлені правильно й зафіксовані, не горіла.

      Інструкцію, згідно з якою чергова мала ввімкнути сигнал тривоги й повідомити машиністу експреса про необхідність застосувати аварійні гальма, чергова проігнорувала. Звісно, вона й подумати не могла, що наслідки будуть такими, адже сподівалася на електромеханіка Залізного, який у цей момент був поруч і взявся побігти й перевести «стрілку» на потрібне місце в ручному режимі.

      Саме тому, коли машинiст  потяга «Дніпропетровськ — Київ» за півкілометра до розходження колії помітив червоне світло світлофора, яке ввімкнулося після зеленого внаслідок збою системи, скинув швидкість до 60 км/год та зробив запит до чергової про аварійне гальмування, вона запевнила: мовляв, зараз усе буде гаразд і я включу «зелений». «Я йому не говорила, що в мене на пульт-табло стрілка №2 втратила контроль, і механік перебуває біля стрілочного переводу для з’ясування причин, — саме ці покази чергова Мороз добровільно давала під час першого спілкування з правоохоронцями, — шляхом натиснення кнопки «Ч» я повторно відкрила світлофор». Після цих слів потяг знову почав набирати швидкість і встиг розігнатися до 100 км/год.

      У цей час 40-річний електромеханік Василь Залізний, поспішаючи виправити помилку системи, дорогою загубив викрутку. Тільки нею необхідний маневр коліями можна було зробити вчасно. Зрозумівши, що повертатися пізно, чоловік використав перше, що було під руками. Намотавши мотузку на електромеханічний привід, він спробував власними зусиллями перевести колії на необхідний напрямок. Однак стрілки хоч і піддалися, але не зафіксувалися на потрібному місці, про що він і розповів слідству.

      «Закладна скоба мною не була закріплена надійно, оскільки в мене при собі не було замка або дроту. У цей час Мороз запитала мене по гучномовцю, чи можна приймати поїзд, на що я їй ствердно відповів. А побачивши, що поїзд зійшов з колії, я перелякався і втік додому», — каже Залізний.

      Аварія сталася миттєво: коли експрес наїхав на стрілки, першими колісними парами він зумів подолати не до кінця зафіксовані колії, однак другі таки зійшли з рейок, і вагони почали перекидатися.

Мотузки і недбальство підлеглих — «тероризм» для міністра?

      Саме намотана мотузка і стала основним свідком, на якого посилався Микола Рудьковський, коли запевняв, ніби інцидент трапився через втручання у систему сторонніх людей. Однак залізничники стверджують: для того, аби здійснити теракт, перевівши стрілки на колію, по якій рухався зустрічний потяг, її насправді мали тягнути у протилежну сторону. Навіть якби не було відомо, що мотузку використовував саме механік.

      Чи належала мотузка саме електромеханіку Залізному, як він спершу зізнався, вiдповiдь могла б дати експертиза. Наприклад, встановивши ідентичність мотузки з волокнами в його кишені. Однак наразі невідомо, чи прокуратура проводила такі досліди. Ще один суттєвий аргумент, який міг би підтвердити версію правоохоронців про службову недбалість — архіватор розмов між диспетчером і машиністом. Але, за дивним збігом обставин, за цей день записів переговорів немає.

      Натомість у прокуратурі Київської області вперто ходять чутки, що проти слідчих, які розкрили справу «по гарячих слідах», уже порушено кримінальну справу. Нібито за фактом тиску і побиття Василя Залізного. А він уже каже, що у момент аварії перебував за 40 кілометрів від станції — у родичів, де «колов кабанчика». Проте мало віриться, що з переляку пан Василь устиг пробігти таку відстань. Натомість у прокуратурі чомусь не беруть до уваги, що свідчення працівників залізниці збігаються. Який же тут тиск? Приміром, та ж таки Лідія Мороз каже, ніби після аварії вона більше не бачила Залізного, а останній підтвердив, що просто втік.

      Анонімний співрозмовник «УМ» також стверджує, що стрілка, яка призвела до трагедії і про яку міністр Рудьковський казав як про абсолютно нову, насправді не нова. Її нещодавно переставили на цю ділянку колії зі столиці. Замінити ж на повністю нову нібито не змогли — через брак грошей.

      Куди напередодні позачергових виборів і в умовах вельми сумного рейтингу СПУ йде частина коштів прибуткової «Укрзалізниці», можна лише здогадуватися. Ось тільки терактом тут не пахне. Беручи до уваги те, що вищі посадові особи в міністерстві й парламенті мають відстоювати національні інтереси, а не провокувати ситуацію пустопорожніми звинуваченнями з трибуни ВР та на вуличних мітингах, можна сказати: у випадку з аварією «Столичного експреса» та її розслідуванням йдеться не лише про службове недбальство «низових» залізничників, а і їхнього верховного начальства.

 

РЕАКЦІЯ

Обласна прокуратура поки мовчить

      У прокуратурі Київської області «УМ» не змогли ані підтвердити, ані спростувати порушення кримінальної справи проти співробітників міліції, які допитували електромеханіка Залізного. Працівник прес-служби Юрій Лісничий повідомив, що давати будь-які коментарі як щодо справи аварії «Столичного експреса», так і про вибух на газопроводі «Уренгой—Помари—Ужгород» прокуратурі столичної області заборонено. Це може робити лише Генпрокуратура.

      Нагадаємо, саме ці два НП, за словами Генерального прокурора Святослава Піскуна, сталися внаслідок службової недбалості. А міністр Микола Рудьковський стверджував, що це тероризм. На це натякає й Голова ВР Олександр Мороз.

 

ЦИТАТА

Для лідера соціалістів теракти очевидні

Олександр Мороз, Голова Верховної Ради:

      — Хочу сказати, що політична ситуація нині справді складна, хоча ми розуміємо прекрасно, що вона штучно створена. Але ця штучно створена ситуація час від часу підігрівається деякими речами, які треба аналізувати вже з юридичної, а то і з кримінальної точки зору.

      От був запрограмований теракт із поїздами. Ви знаєте, це зовсім недавно трапилося, і сьогодні слідство переконується в тому, що це справді терористичний акт, який, дякуючи Богу, не завершився життєвими трагедіями. Ми повинні на все це звертати увагу. Чому це робиться? Та робиться для того, щоб показати: бачите, влада виконавча, уряд не справляється з цими обов'язками...

      І хотілося б попередити тих, хто вдається до таких кроків, що нічого тайного не буває безконечно тайним, — воно стає врешті-решт явним, і за все доводиться відповідати.

      Є підозри й для того, щоб робити відповідні висновки по аварії на газопроводі «Уренгой—Помари—Ужгород», оскільки це на моїй батьківщині трапилося, мені ближче це відомо. 30 метрів трубопроводу, що вилетіло в повітря і, теж дякувати Богу, немає там людських жертв, — це дуже серйозна справа. І невипадково там працівники Служби безпеки зроблять перевірку, чи не причетні до того лихі люди з якоїсь відомої причини, а, скоріше за все, з тієї причини, про котру я вам говорив...

(Зі стенограми засідання ВР 8 травня)