Степовий, донедавна спокійний, район став ще однією «гарячою» точкою на Запоріжжі. Причому, і в райцентрі, і в сільських населених пунктах спротив «прихватизаторам» сягнув апогею. У селі Високе, приміром, більш як тисяча мешканців звинувачують сільську і районну владу в розбазарюванні землі. Ще у 1993 році в місцевому КСП «Мир» склали списки із 1022 сільчан, котрі мали право на свою частку колективного майна. Землю оперативно розпаювали, однак державні акти на право землекористування до сьогодні одержали тільки 180 осіб. Люди б на це, можливо, і не зважали, якби не одна суттєва обставина: держакти чомусь поклали до своїх кишень винятково керівники і наближені до можновладцiв особи; істинно ж «маленькі українці» і досі не остаточно узаконили свої права. А взимку пайовиків поставили перед дивним фактом: ваші наділи меншають!..

Кожен новий Прем'єр-міністр, заступаючи на свою високу посаду, неодмінно змінював усю команду. «Недоторканних» за всю коротку історію української незалежності було не так уже й багато, і серед них — Державний комітет із земельних ресурсів. Вважалося, що там працює інженерна братія, яка робить свою справу і не намагається втручатися у політику.
Другий раз сівши у крісло голови Кабміну, Віктор Янукович вирішив порушити цю традицію. Реорганізація комітету в агентство, яку ініціював уряд, передбачає не лише зменшення статусу установи. Віднині використання земель контролюватимуть не фахівці, а партійці. Причому під пильним поглядом міністра-«регіонала». Дай Боже, щоб тільки до виборів!