Чи відомо вам, що нормальний артеріальний тиск має бути нижчим, ніж 130 на 85 міліметрів ртутного стовпчика? Чи знаєте, що пацієнту з тиском 140 на 90 треба терміново починати лікування? Чи вимірюєте ви власний артеріальний тиск бодай раз на рік? Чи вписуються ваші показники в безпечні для здоров'я межі — 130 на 85 міліметрів? Якщо всі відповіді «так», честь вам і хвала. Якщо «ні», зауважу: на вас чатує небезпека одного не вельми чудового дня опинитися в лікарні з гіпертоним кризом чи, не дай Бог, заробити інфаркт чи інсульт. Те, що сьогодні у вас гарне самопочуття, значної ролі не відіграє. Як стверджує головний кардіолог МОЗ України Юрій Сіренко, серед тих 33 відсотків українців, які живуть iз високим тиском, є чимало людей з невиявленим діагнозом. Вони ходять і не знають про свою біду. Чому так стається? «Бо це захворювання практично не має симптомів, — визнає професор Сіренко. — Високий тиск не болить. І єдиний спосіб встановити діагноз — просто взяти тонометр і правильно виміряти тиск».
Cаме для того, щоб донести цей «месидж» до народу й заохотити людей «дружити» з тонометром, вчасно звертатися до медиків і добросовісно лікувати гіпертонію, Київський міський центр здоров'я вирішив провести для українців своєрідний медичний «лікнеп». Завтра активісти центру, кардіологи й студенти-медики проведуть акцію з запобігання серцево-судинним захворюванням, присвячену Всесвітньому дню здоров'я.

Незважаючи на декларовану безкоштовність вітчизняної медицини, кожен із нас витрачає певні суми не лише на тарифіковану допомогу приватних лікарів, а й на «гонорари» медикам, які працюють у державних поліклініках. Це підтверджують результати опитування, проведеного компанією Research & Branding Group. Так, середньостатистичний українець протягом року витрачає на візити до лікарів приблизно 466 гривень. А придбання медикаментів обходиться йому дорожче — у 595 гривень на рік.