(Укрінформ.)
Щороку дата Великодня застає нас нерозгаданою вісткою — колись може випасти на 5 квітня, а якось — i на 6 травня... Православне і католицьке святкування різниться на кілька днів, а то й тижнів, але трапляється і в один день. До того ж, іноді Пасху святкують одночасно і християни, і юдеї. Від чого це залежить?
Для вирахування часу православної Пасхи є спеціальна формула. Християн захiдного обряду. Але почнемо від джерел.
Воскресіння Христове співвіднесене зi святкуванням днів опрісноків і Пасхи в юдейській традиції. У 325 році (поділу на «православних» і «католиків» Тоді ще не було) I Вселенський cобор у Никеї постановив, що християнська Пасха має святкуватися в перший недільний день після 14 нісана («нісан» — місяць давньоєврейського календаря, який припадає десь на березень — квітень; 14-го числа відзначається єврейський Песах) і після весняного рівнодення та повного місяця. Тому дата Великодня не є постійною — вона може припадати на будь-яке число (але обов'язково — неділю) у період з 4 квітня по 8 травня за новим стилем.
Римо-католицька церква у 1582 році перейшла на новий календар, запроваджений Папою Григорієм ХІІ i відомий тепер під назвою григоріанського, або «нового стилю». Було відкинуто 11 днів, надалі необхідно було з кожних 400 років вилучати 3 доби. Отже, запровадили й нову пасхалію. За григоріанським календарем, весна стала починатися на тринадцять днів раніше, внаслідок чого виникала різниця в датах святкування Великодня. Разом із католиками святкують Великдень за новою пасхалією і західні протестанти. Православні ж усіх церков святкують Великдень згідно з постановами Нікейського собору. Переважна більшість православних церковних спільнот світу загалом перейшли на григоріанський календар, однак зберігають традиційне, «східне» обчислення дати Великодня.
День та місяць святкування Православною церквою Великодня на будь-який рік може бути розрахований за формулами:
d = (19.(рік % 19) + 15) % 30
e = d + (2.(рік % 4) + 4.(рік % 7) — d + 34) % 7 + рік/100 — Рік/400 — 12
Місяць = e / 30 + 4
День = e % 30 + 1
У формулах використовується тільки цілочисельне ділення, тобто ділення, яке дає цілу частину частки.
% — залишок від ділення, наприклад: 13 %5=3.
Число d — це кількість днів від 21 березня за юліанським календарем до пасхальної повні.
Число e — це кількість днів від 1 квітня до Великодня.
Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>
«УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>
Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>
Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>
На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>
Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>
