Бах, але не той

Бах, але не той

Після розпаду СРСР колишні радянські республіки так-сяк розділили «спільно нажите майно», хоча справедливим процес розподілу з багатьох точок зору було назвати складно. Бо значна частина спадку просто осіла в «закромах» Росії. І йдеться не лише про матеріальні блага, а й про інтелектуальні надбання. Так, приміром, величезна кількість радянських вчених будь-яких національностей автоматично стали «російськими». До когорти таких учених з українським корінням належить і творець радянської школи біохіміків Олексій Миколайович Бах (1857—1946). За радянських часів його іменем було названо Інститут біохімії АН СРСР, який нині є структурою Російської академії наук. І сьогодні в цьому інституті в Москві відбуватимуться урочистості з нагоди 150-річчя Олексія Баха — ученого, який довгі роки працював у Франції та Швейцарії, завершив свою кар'єру і життєвий шлях у Москві, а народився на Полтавщині. «Ви будете сміятися, але такий-то — теж із України», — жартує дехто у подібних випадках. «Нашого цвіту — по всьому світу», — пафосно заявляють інші. Ми скажемо інакше: нехай весь світ вшановує наших славетних земляків. Ми ж, як кажуть, не рахуємо.

Всі статті рубрики