Піддаються, та не так

      Юлія Тимошенко позавчора ввечері раділа в ефірі телеканалу «Інтер», що коаліція почала виконувати вимоги опозиції. «Сьогодні вже три пункти з нашої програми хоч якось криво-косо, як завгодно, але уряд виконав, і це є наше досягнення», — поділилася лідерка БЮТ. Серед останнього — опозиція домоглася збільшення мінімальних зарплат і пенсій. За це Верховна Рада проголосувала на вечірньому засіданні в четвер. «Ми примусили їх зробити це», — відзначила Юлія Тимошенко, хоча й поскаржилася, що підвищення на 30 відсотків менше, аніж пропонувала опозиція.

      «Антикризова» коаліція таки підняла «мінімалку», щоправда, не за проектом Президента чи опозиції (ці документи почергово набрали не більш як 200 голосів «НУ» і БЮТ), а за проектом, поданим урядом. «За» — 248 нардепів, це коаліціонери плюс кілька представників опозиційних фракцій.

      Отже, з 1 квітня мінімальну зарплату буде піднято до 420 гривень за місяць, із 1 липня — до 440, а з 1 жовтня — до 460. Детальніше про ці зміни, внесені до бюджету, читайте в найближчих числах «УМ».

      Утім до цього проекту є достатньо зауважень. Зокрема, як пояснювала Юлія Тимошенко ще під час засідання ВР, так передбачається збільшити дефіцит держбюджету. «Нема необхідності цього робити, а потрібно виймати приховані доходи бюджету, які сьогодні перетворилися на «общак», — закликала Тимошенко.

      Нагадаємо, що проти підвищення соціальних виплат за рахунок збільшення дефіциту висловився й Президент України Віктор Ющенко. Він переконаний, що існують інші методи підняти соціальні платежі безболісно для економіки.

      А от Голова Верховної Ради Олександр Мороз стверджує, що під час зустрічі в середу глава держави погодився, що урядовий проект не передбачає зростання дефіциту бюджету. Цей аргумент спікер висловив і під час дискусії щодо проектів.

      Хоча Юлія Тимошенко й відзначила як позитив те, що коаліція почала «піддаватися», під час самої дискусії в парламенті вона закликала главу держави ветувати закон, прийнятий за поданням уряду. Тобто говорити про те, що більшість почала виконувати 17 вимог опозиції, передчасно. От і лідер фракції «Наша Україна» В'ячеслав Кириленко пригрозив: або коаліція враховуватиме думку опозиції, або цей парламент чекає... розгін. «Розпуск Верховної Ради стає все більш реальною перспективою. Це один із можливих виходів з парламентської кризи. Оскільки в роботі парламенту не беруть участь 200 депутатів, це важко назвати результативною діяльністю Верховної Ради», — цитує Кириленка прес-служба «НУ».

      Тривога Тимошенко підтвердилася й на вчорашньому засіданні Верховної Ради. Так, парламентарiям заманулося змінити голову тимчасової слідчої комісії з розслідування витрат коштів від приватизації «Криворіжсталі» Андрія Сенченка. Верховна Рада заслухала звіт, затвердила його, а заразом усунула БЮТівця Сенченка з посади, призначивши натомість «регіонала» Євгена Геллера, одного з керiвникiв клубу «Шахтар».

      Під час заслуховування звіту, відповідаючи на запитання нардепів, чи, бува, на нього не тиснуть, Сенченко відповів: «Безумовно, на мене здійснюють тиск певні особи, які незацікавлені в тому, щоб було встановлено об'єктивні результати». Спікер парламенту Олександр Мороз потім прокоментував, що тиск можуть чинити ті, хто не зацікавлений у встановленні та оприлюдненні правди. За словами Мороза, парламент розділений на дві частини: одні представляють нинішню владу, а інші — попередню. Він запропонував призначити на посаду голови комісії людину з проурядових кіл — бо ж кошти, виручені від «Криворіжсталі», витрачалися за часів «помаранчевих». «І Сенченко змушений очолювати комісію, в результатах якої не зацікавлені його колеги по блоку, по опозиції», — пояснив Мороз.

      Парламент таки послухав спікера. Хоч сам кримчанин Сенченко, котрого ніби виправдовував Мороз, назвав це рішення тиском на опозицію. «Я думаю, що ми будемо змушені силами депутатів і законними можливостями продовжувати це розслідування всупереч злочинним діям Мороза і всієї цієї компанії», — заявив Андрій Сенченко.