Відсутність витверезників — одна з найгостріших проблем Харкова. Таке повідомлення зробив на прес-конференції заступник міського голови, директор Департаменту охорони здоров'я і соціальних питань міськради Ігор Шурма. За його словами, існуюча нині практика, коли всіх громадян напідпитку, які потребують негайного лікування, звозять до клініки швидкої невідкладної допомоги, — більше не витримує жодної критики. А все тому, що подібні пацієнти вже давно стали справжнім стихійним лихом для персоналу вищезгаданого медичного закладу. Лише за останні півроку тут трапилося сім випадків, коли хворі у нетверезому стані або їхні родичі з кулаками та газовими балончиками кидалися на медиків, наносячи їм тяжкі травми. Причому жодна з порушених у цьому зв'язку кримінальних справ так і не була доведена до суду. А відтак, резюмує пан Шурма, нетверезі громадяни, які потребують негайної медичної допомоги, повинні отримувати її у спеціальних закладах. Тобто у дещо забутих витверезниках.
П'яні пацієнти, як свідчать реальні факти, з лікарями дійсно воюють «на смерть». Скажімо, у липні минулого року у приймальному відділенні клініки на лікаря-нейрохірурга під час огляду з кулаками напав спочатку хворий, а потім і громадяни, які супроводжували пацієнта. У серпні ледве не перестріляв з вогнепальної зброї охорону закладу автомобіліст, який без дозволу намагався проїхати на відомчу територію. За словами Ігоря Шурми, особу неврівноваженого водія встановити поталанило. Ним виявився прапорщик обласного управління міліції.
А в грудні сталися одразу дві надзвичайні події. У стаціонарному відділенні клініки сина одного з пацієнтів так обурила консультація лікаря, що молодик несамовитим ударом перебив ескулапу барабанну перетинку. Того ж місяця групі відвідувачів так не сподобалася пропозиція медперсоналу залишити одяг у гардеробі, що вони застосували токсичний газ. У такий же спосіб від лікарів «відбилися» друзі нетверезої жінки, до якої самі ж викликали «швидку». Причому інцидент трапився в одному з закладів громадського харчування міста. Коли захмелілу пацієнтку, після двобою з її «почтом», таки привезли до приймального відділення, вона примудрилася побити медсестру.
Для вирішення подiбних проблем, за словами пана Шурми, Харкову вистачило б і одного витверезника на 20—40 місць. І хоча у минулому на подібні заклади було багато нарікань, вони все ж виконували важливу соціальну функцію. Принаймні лікарі набагато рідше ставали пацієнтами під час виконання своїх професійних обов'язків.
Сьомий рік поспіль в Україні діє Програма медичних гарантій (ПМГ) — проєкт, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам гарантує держава за рахунок коштів Державного бюджету України. >>
Міністерство оборони України, після оприлюднення закону про скасування статусу "обмежено придатний", опублікувало роз’яснення про те, що чекає на військових та військовозобовʼязаних, які мають цей статус. >>
Видатний український учений, кардіохірург, батько української біокібернетики, письменник і громадський діяч Микола Амосов більше половини життя провів в Україні, де й отримав світове визнання та звання «великого українця всіх часів» (став другою такою людиною після Ярослава Мудрого). >>
У Черкасах 26-річному Богдану Нестеруку пересадили кістковий мозок від донора зі США. >>
Завдячуючи технології редагування генів, яка отримала Нобелівську премію, вчені заявили, що їм вдалося вирізати ВІЛ із заражених клітин. >>
У Києві, на базі однієї з міських лікарень, спільно з німецькими фахівцями створюють сучасний муніципальний Центр протезування для військових. >>
