Чверть століття тому 30-річний американський історик Джеймс Мейс із трибуни міжнародної конференції з голокосту та геноциду в Тель-Авіві першим серед західних дослідників публічно назвав Голодомор-33 актом геноциду проти української нації.

Те, що українці називають штучним голодом (the man-made famine) [ці слова Джеймс Мейс вимовив українською мовою. — Авт.] чи навіть українським голокостом, забрало від 5 до 7 мільйонів людських життів. За критеріями смертності й масштабами скоєного його можна співставити з єврейським голокостом. Але це зовсім інший вид геноциду: його спонукою не було ані прагнення чистоти раси, ані спроба фізично знищити кожного українця. Метою, наскільки ми в змозі її зрозуміти, було знищення української нації як політичного фактору й суспільного організму...

«Регіональні» керівники Харкова, які мають звичку по-своєму трактувати українську історію, знову відзначилися. Цього разу — відмовою виділити землю під будівництво меморіального комплексу пам'яті жертв Голодомору. З таким проханням до мерії недавно звернувся оргкомітет обласної держадміністрації, але отримав негативну відповідь. У листі чиновники управління містобудування та архітектури міської ради повідомили, що сільські райони області постраждали від голоду більше, аніж тодішня столиця. А відтак вищезгаданий меморіал доречніше збудувати десь на периферії.

Здійснивши ініціативу з відзначення Мейса орденом князя Ярослава Мудрого та проводячи кампанію «Захистимо світлу пам'ять Джеймса Мейса!», «Україна молода» започатковує нову акцію.