Заступник голови обласної держадміністрації з гуманітарних питань Василь Третецький iде у відставку. Добровільно, але під шаленим політичним тиском і на знак протесту проти дій парламентської більшості та Кабінету Міністрів. Він говорить, що більше не може мовчки спостерігати за тим, що діється в країні. І оскільки посада чиновника не дозволяє йому «адекватно впливати на ситуацію», пан Третецький вирішив зосередитися на роботі в обласному осередку Української народної партії.
До речі, після приходу до влади Віктора Януковича та «антикризової» коаліції національно-демократичний заступник Арсена Авакова на знак протесту вже намагався піти у відставку. Тоді голова облдержадміністрації відмовив його від цього кроку. Не одразу відпустив «губернатор» Третецького і тепер. Але той наполіг на своєму рішенні.
Реалізувати ж свій давній намір управлінцю допомогли обласні депутати з фракцій Партії регіонів та «Слобожанський вибір», заблокувавши в ході останньої сесії трибуну. У такий радикальний спосіб вони вимагали від голови облдержадміністрації розпрощатися зі своїм заступником негайно, поки той не повернувся з відрядження. Ультиматум «синьо-білих» Аваков не прийняв і на знак протесту залишив сесійну залу. Мовляв, жодних рішень до повернення Третецького з Івано-Франківська він не прийматиме. Тоді голова облради закрив сесію, призначивши другий етап обструкції на ранок наступного дня.
Але «обвинувачений», повернувшись, уже свідомо проігнорував амбіційний виклик опонентів на судилище. Натомість Третецький прислав їм письмове звернення, у якому заявив, що розцінює дії депутатів як заздалегідь сплановану політичну акцію і висловив готовність негайно піти у відставку. Але не тому, що цього забажала Партія регіонів, а заради збереження взаєморозуміння між гілками влади.
За цією патетичною риторикою — сумні реалії харківського політичного життя. Ні для кого не секрет, що вимога відправити у відставку Василя Третецького — це удар по Арсену Авакову, якого «регіонали» безуспішно «відставляють» уже добрих півроку. І оскільки для чергового наїзду на голову облдержадміністрації наразі момент непідходящий — Харківщина, згідно з останньою статистикою, входить до трійки найуспішніших регіонів країни, «синьо-білі» взялися за найбільш впливового заступника.
Члени обласного відділення УНП, захищаючи свого однопартійця, звернулися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Ніни Карпачової з проханням захистити Третецького від необгрунтованих політичних нападок і припинити його переслідування з боку Партії регіонів.
У Харківській облдержадміністрації Третецький був практично єдиним представником національно-демократичних сил, який сприяв консолідації та захисту інтересів української громади Харкова й області, заявляють представники Української народної партії. «Коли в місті зруйнували пам'ятник ветеранам Української повстанської армії, — йдеться у зверненні УНП, — Третецький дав відверту оцінку цього злочину й ініціював його розслідування. Після скандальних подій на вулиці Клочківській, коли організовані групи молодиків побили мирних громадян, Василь Третецький дав принципову оцінку цих дій і домігся, щоб вони були розглянуті координаційною радою з протидії корупції та організованій злочинності». Третецький також неодноразово виступав проти рішень місцевої влади про надання російській мові статусу регіональної.
«Я прийшов до влади з Майдану, — сказав пан Василь на прощальній прес-конференції. — І тепер я повертаюся на Майдан».
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
