У літаку, з цеглиною, помилившись номером, «по зальоту»...

14.02.2007
У літаку, з цеглиною, помилившись номером, «по зальоту»...

(Миколи ЛАЗАРЕНКА)

Віктор і Катерина Ющенки

      Віктор Ющенко познайомився з Катериною Чумаченко в літаку. На той час Віктор Андрійович працював у банку й летів із групою банкірів у відрядження до США, а пані Катерина (тоді ще — американка) супроводжувала делегацію як голова представництва в Україні компанії «Барентс груп», що виграла тендер Агентства США з міжнародного розвитку на проект реформування банківської системи України.

      Так склалося, що місця Віктора й Катерини були поруч. Як згодом згадував Ющенко, розмова почалася з професійних банківських тем і поступово перейшла на Україну, її мистецтво й культуру... Нинішня перша леді України якось зізналася, що була вражена ерудицією й патріотизмом цього красивого чоловіка. Однак на той час Ющенко ще перебував у першому шлюбі. І хоча їхні стосунки з дружиною Світланою вже давно розлагодилися, знайомство з Катериною довгий час носило «суто професійний характер». Згодом спільність інтересів переросла у кохання, і пані Катерина стала вірною соратницею Віктора не лише у професійному, а й у подружньому житті.

 

Віктор і Людмила Януковичі

      Свою долю молодий спеціаліст Люда зустріла у 1969 році на металургійному заводі в Єнакієвому: майбутня пані Янукович розвантажувала в цеху цеглу, і одна з цеглин впала їй на ногу. Цю оказію побачив молодий газозварювальник Віктор: підбіг до дівчини, допоміг, дав води... Новий 1970 рік вони зустрічали вже разом. Потім закохана Людмила дочекалася майбутнього Прем'єр-міністра з в'язниці, одружилися... А на срібне весілля — у 1997-му — поєднали свої долі ще й церковним шлюбом.

 

Юлія та Олександр Тимошенки

      18-річний син дніпропетровського партійного функціонера Геннадія Тимошенка Сашко помилився номером, телефонуючи... тепер уже неважливо, кому. На дзвінок відповіла незнайома дівчина. А вже через кілька місяців побачень із на рік старшою, ще не заможною, але вельми гарненькою й цілеспрямованою Юлею Олександр поставив батьків перед фактом: одружуємося. Уже через рік у подружжя народилася донька.

 

Петро і Марина Порошенки

      Студентка медичного інституту познайомилася з «престижним женихом» із факультету міжнародних економічних відносин Київського університету на дискотеці, куди Марину, яка після іспиту мріяла лише про те, щоб відіспатися, витягли друзі. Але зустрічатися з Петром дівчина почала вже через півроку після цього знайомства. Їхній бурхливий роман, який нинішня пані Порошенко називає «феєрверком», а її мама — «детективом», тривав близько року. Тепер подружжя Порошенків виховує чотирьох дітей...

 

Володимир і Тетяна Литвини

      Студентка економічною факультету Таня та Володя з істфаку познайомилися у 1979 році під час студентської вечірки — відзначали день народження товариша-аспіранта. За легендою, перед тим, як везти наречену в село знайомити зі своїми батьками, Володимирові довелося написати Тетяниному батькові, першому секретареві Печерського райкому партії, заяву з проханням «дати добро» на шлюб. Цей папір із резолюцією «Согласен» нібито й досі зберігається у Литвинів як сімейна реліквія.

 

Станіслав і Галина Ніколаєнки

      Майбутня дружина міністра освіти познайомилася з ним іще в дитинстві: Станіслав та молодша за нього на шість років Галина родом із одного села і ходили в одну школу. Але романтичними їхні стосунки стали значно пізніше: вона закінчувала школу, а він — Українську сільськогосподарську академію. Після дуже гарних залицянь Ніколаєнки справили справжнє сільське весілля, яке тривало цілий тиждень.

 

Олександр та Валентина Морози

      Свою Валентину майбутній Голова Верховної Ради зустрів тоді, коли вона ще навчалася у 9-му класі (дівчинка виявилася донькою його колишнього улюбленого вчителя). 25 серпня 1963 року для Олександра Мороза стало визначною датою: в цей день народилося кохання з першого погляду. Через два роки закохані одружилися й досі живуть нерозлийвода. Олександр Олександрович, незважаючи на зайнятість, намагається якомога більше часу проводити вдома, підтримуючи дружину: після народження другої доньки Валентина Андріївна важко захворіла й уже давно не ходить, пересуваючись лише в інвалідному візку.

 

Рінат і Лілія Ахметови

      Про дружину найбагатшої людини України Лілію Смирнову відомо вкрай мало. Подружжя виховує двох синів, окрім того, дружина Ріната Леонідовича є його соратницею в бізнесі — їй належить 10 відсотків акцій ахметовської компанії «Систем кепітел менеджмент». Однак історія знайомства донецького мільярдера зі своєю «половинкою» для преси — таємниця за сімома замками...

 

Петро та Світлана Симоненки

      Нинішній лідер комуністів познайомився зі своєю дружиною ще у школярські роки. Свєта перейшла до їхньої школи у дев'ятому класі, у клас, паралельний до Петиного. Якось під час компанійських посиденьок у лісі Симоненко програв розумній дівчині в шахи і зрозумів, що закохався. Й на радощах повідомив про свою любов «усьому світові» — батькам, друзям... Зустрічалися Петро зі Світланою довго. А після того, як вона закінчила технікум, а він — інститут, одружилися.

 

Анатолій та Марина Кінахи

      Нинішній голова Комітету ВР з питань національної безпеки й оборони з Мариною (другою дружиною) познайомився на роботі: вона працювала прес-секретарем в Українському союзі промисловців і підприємців, який Анатолій Кирилович очолив у 1996 році. Знайомі подружжя запевняють, що ці двоє створені одне для одного: запальна, імпульсивна й гаряча жінка й розважливий, спокійний чоловік. А ще одна з найпоширеніших характеристик домашнього затишку сімейства Кінахів звучить так: «У цьому домі всі купаються в океані любові».

 

В'ячеслав і Катерина Кириленки

      Як розповідає Катерина, вони із В'ячеславом познайомилися на вступному іспиті до аспірантури філософського факультету Київського університету, й відтоді разом. Свого майбутнього чоловіка дружина лідера парламентської фракції «Нашої України» бачила й раніше — по телевізору. Було це в 1991-му, коли студенти, що голодували на столичній площі Жовтневої революції (тепер — майдан Незалежності) в ефірі розповідали про свої вимоги. За словами Катерини, тоді вона подумала: «От би такого хлопця зустріти»...

 

Микола і Валентина Томенки

      Зустрілися під час традиційних студентських робіт — на яблуках. Теплими вересневими вечорами 1985 року студентство, «заправлене» фруктами і горіхами з сусідньої посадки, збиралося на дискотеку або розважалося співами біля вогнища. На одному з таких «вогників» Валя й зустріла свого майбутнього чоловіка, чия весела вдача, гра на гітарі та співи справили сильне враження. А одним із перших спільних проектів пари була дискотека, присвячена Міжнародному дню студента: майбутній «діджей Майдану» Микола її вів, а Валя — допомагала. Тепер вона — дружина заступника Голови Верховної Ради...

 

Роман і Світлана Зваричі

      Познайомилися у Польщі в 1983 році: нинішній представник Президента у Верховній Раді працював тоді в Мюнхені особистим секретарем голови Організації українських націоналістів Ярослави Стецько, відповідав за міжнародний напрямок. Як розповідає Роман Михайлович, під час виконання одного із завдань він встановив контакт із кур'єром з України — Світланою. Познайомилися, сподобалися один одному і... роз'їхалися. Роман намагався зв'язатися з дівчиною, але вона змінила адресу й не відгукувалася. Коли в 1990-му Зварич зміг потрапити за вже розхитану «залізну завісу», то розшукав колишню любов і «зрозумів, що вогонь не згас». На одну із зустрічей Світлана привела із собою... їхнього п'ятирічного сина, про існування якого Роман доти навіть не здогадувався...

 

Юрій та Ірина Луценки

      Разом навчалися у Львівському політехнічному інституті — Юрій був старший на один курс. Перше тісне знайомство відбулося в гуртожитку під час «поливаного понеділка»: майбутнє подружжя разом опинилося в компанії, яка відмивала стіни після пустощів (спершу дівчата поливали хлопців водою, а потім Луценко забризкав і дівчат, і весь коридор піною з... вогнегасника).

      Після повернення з армії Юрко влаштував вечірку, запросив й Ірину. Закохані проговорили до самого ранку. Через два роки — після того, як майбутня пані Луценко закінчила інститут, — зіграли весілля.

 За матеріалами видань «Дзеркало тижня», «Інтернет-репортер», VIP-ua.com, «Таблоїд».

  • Янголи, що просяться до рук

    Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>

  • Неси мене, мій коню!

    «УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>

  • Анімація, монстри та віртуальний світ

    Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>

  • В Індію чи на гравюру?

    Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>

  • Чудотворець під козацькою охороною

    На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>

  • Парадний розрахунок

    Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>