(PHL.)
Якщо вірити статистиці, День святого Валентина для більшості українців таки є святом. За результатами загальнонаціонального опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова, відзначити сьогоднішній «червоний день календаря» збирається майже половина дорослих українців — 45,2 відсотка. 38 відсотків із двох тисяч опитаних чоловіків та жінок очікують із цієї нагоди на подарунок, а 42 відсотки респондентів збираються самі зробити презент коханій людині. Причому середня сума запланованих на подарунки витрат становить аж 91 гривню.
Бабусі, які продають у переходах маленькі листівки, червоні плюшеві сердечка з написом «Я тебе люблю», надувні кульки й акрилові квіти на всяк гаманець, будуть задоволені. І дурнуваті рожеві зайці із закоханими очима, і білі котики-собачки, які не втомлюються цілуватися на весь Майдан, й інша іграшкова звірина, яка нелюдським голосом освічується комусь у коханні, — всі вони переповзуть із прилавка до чиїхось помешкань. У куток, де припадає пилом уже з десяток таких подарунків. Адже важливі й дорогі не вони, а увага. І, власне, кохання.
Як шукали собі пару відомі українські політики?
Хто із зірок побрався саме 14 лютого?
Як святкують цей день у світі?
Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>
«УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>
Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>
Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>
На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>
Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>
