Італійці 14 лютого вважають «солодким днем» та дарують своїм коханим солодощі.
Французи присвячують невеликі віршики «власного виробництва», а під час романтичної вечері дарують обручки як пропозицію «руки і серця».
Фіни дарують подарунки у формі серця коханим, а також вітають... своїх мам.
В Японії юнаки і дівчата підіймаються на імпровізовані сцени та кричать про своє кохання. Той, чиє послання було найгучнішим, отримує приз.
Англійці посилають сердечка, як знак прихильності навіть своїм домашнім тваринкам.
В Америці після 14 лютого додається роботи приватним детективам, яких ревниві чоловіки або заінтриговані жінки просять дізнатися, хто був автором таємничих непідписаних валентинок.
У мусульманських країнах до Дня святого Валентина ставляться найсерйозніше — відзначати його суворо заборонено. А мусульмани Занзібару хочуть заборонити парочкам цілуватися на вулиці, так як прилюдні ласки є образою їхніх традицій.
Православна церква не визнає святого з таким ім'ям, а саме свято 14 лютого вважає язичницьким, адже приблизно о цій порі в Давньому Римі святкували початок нового року та Панургії — ритуальні ігри на честь бога Пана.
Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>
«УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>
Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>
Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>
На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>
Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>
