Віднедавна за телефонне шахрайство передбачена кримінальна відповідальність. (Фото Івана ЛЕОНОВА.)
Дізнавшись про існування пристроїв, які імітують картки для таксофонного зв'язку в мережі «Укртелекому» (без будь-якої оплати та обмежень часу), вінничанин Сергій Сидоренко загорівся бажанням не тільки розжитися на піратське ноу-хау, а й вибудувати на ньому власний маленький «бізнес». Скажімо, за допомогою іноземців, котрі приїхали на навчання до Вінниці й регулярно телефонують до родичів на батьківщину. То чому б не надавати їм маленькі телефонні послуги за вдвічі нижчими тарифами? І їм вигідно, і йому приємно.
Перші емулятори телефонних карток Сидоренкові дістались від знайомого студента-пакистанця. Потім він навів контакти в Києві й потай докупив ще за ціною 100 доларів екземпляр. П'ять пристроїв зовні майже не відрізнялися від звичайнісіньких пластикових карток — лише електронний чіп iз мікропроцесором був на якісь міліметр-два товстіший від штатного. Далі Сидоренко придивлявся, де найчастіше збираються групи студентів-іноземців, а потім взявся за вивчення прилеглих таксофонів. Адже не всі з них приймали емулятори — деякі вперто відхиляли підробки, тому методом проб і помилок Сергій визначив коло апаратів, з якими варто мати справу. І тільки після цього вийшов на перше «полювання на мовців». Поводився стримано, після кількох проданих іноземцям міжміських телефонних розмов згортав роботу і покидав місце злочину. Згодом, відбивши витрачені на емулятор кошти й завівши знайомства серед потенційних клієнтів, відчув смак грошей, отриманих «на халяву». Незаконні заробітки зросли, тому іноді за вечір Сидоренку вдавалося класти до кишені по сто доларів.
Закінчилася його епопея в червні минулого року після знайомства з приїжджим підприємцем із Хмельницького. Для нового приятеля Сергій влаштував дві дешеві телефонні розмови з Об'єднаними Арабськими Еміратами. Після того як гроші та емулятор зникли в кишені спритника, його тут же взяли під білі ручки оперативники з облуправління СБУ. Як-не-як використання пристроїв, аналогічних емулятору телефонних карток, може вивести з ладу окремі системи національного оператора зв'язку, тому становить загрозу інформаційній безпеці держави.
Подальші експертизи емуляторів та база даних ВАТ «Укртелеком» показали, що за неповні півтора року скромний диспетчер Сергій Сидоренко у вільний від праці час здійснив 1490 телефонних з'єднань з абонентами інших країн та мобільних операторів, завдавши компанії збитків на суму понад 15 тисяч гривень. Шахрая засуджено до трьох років позбавлення волі з дворічним іспитовим терміном, плюс він має відшкодувати вказані збитки.
А тим часом суму в 11 тис. гривень повернув «Укртелекому» на стадії попереднього слідства інший любитель таксофонів — студент із Йорданії. Згода добровільно компенсувати збитки і пом'якшила йому покарання: півтора року позбавлення волі з іспитовим терміном в один рік. Коли цей матеріал готувався до друку, стало відомо, що при скоєнні аналогічних дій з емулятором телефонних карток контррозвідники затримали людину безпосередньо з місць ув'язнення — лейтенанта внутрішньої служби, котрий займає посаду в одному з пенітенціарних закладів області. Сума завданих збитків підраховується.
Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>
Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>
Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>
Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>
Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>
Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>
