Козацький Новий рік

13.01.2007

      У печі домліває борщ, підходить тісто у діжі. Жінки і діти прикрашають рушниками стіни, завішені старовинною зброєю. На одній iз них — картина «Козак Мамай». Усі в українських святкових строях. Це на козацьку заставу в село Великий Букрин на Київщині з'їхались козаки зі своїми сім'ями, щоб зустріти за звичаєм Новий Рік, дітей традиції навчити та й самим пригадати, як треба.

      Щоправда, замість традиційного Дідуха з останнього житнього снопа, прикрашеного різнобарвними стрічками, горобиновим намистом і всілякою випічкою, стоїть ялинка, а екзотичні банани, мандарини, ківі на святковому столі контрастують на тлі інтер'єру  козацької хати, вишитих рушників, запашних українських страв. І приїхали козаки в Букрин не на конях та возах, а на власних авто. Та все ж, сповідуючи традиції козацтва, ці люди уміють гармонійно поєднати їх із сучасним життям.

      Жінки пораються біля печі, на столі з'являються різні страви: тут і капуста-пелюстка, і запечена у печі курка, і тушкована картопля, і обов'язкова кутя. Чоловіки непомітно кудись зникають, забравши із собою кожуха. Знаходжу їх у ліску за хатою, на галявині. Здогадуюсь: іде репетиція вистави про Козу. А коли зовсім стемніло, а в хаті майже все було готове для свята, раптом до кімнати вбігла Коза – брикаючи, вистрибуючи, буцаючи оточуючих рогами, падала на підлогу, сіпаючи ногами, знову підводилась, за сюжетом пісні, і знов стрибала-вистрибувала, а потім, зовсім захекана, втягла в кімнату мішок із подарунками. Скільки ж захоплення було в очах дітлахів! Найперший даруночок дістався маленькому Богданчикові, який так перейнявся появою Кози, що аж заплакав.

      За святковою вечерею батьки співали старовинних козацьких пісень, а діти заворожено слухали. За вікном лунали постріли гармати на честь свята, а потім святковий феєрверк. Тут теж не обійшлось без віянь сучасності. Зокрема, привезеної з міста піротехніки. Усіх вразив винахід: коли до колеса звичайної прялки прив'язані петарди запалили, колесо завертілося барвистими вогнями, освітивши все подвір'я.

      У печі вже дозрів хліб на капустяних листках, і аромат гарячих паляниць наповнив хату. Хліб вийшов смачний, «на вдачу», як кажуть старі люди. І далі вже з хлібом і кутею, весело і гамірно повели Козу в інші козацькі хати.

Наталка ЛЕЩЕНКО.
  • Янголи, що просяться до рук

    Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>

  • Неси мене, мій коню!

    «УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>

  • Анімація, монстри та віртуальний світ

    Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>

  • В Індію чи на гравюру?

    Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>

  • Чудотворець під козацькою охороною

    На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>

  • Парадний розрахунок

    Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>