І була ніч, і був ранок. День перший...

      Як ви зустріли перший день Нового року? Так отож як усі. А як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш. Не повірите, але деякі люди, в цей день і в такому стані, наробили історичних вчинків і залишили за собою силу-силенну слідів в історії, а дехто навіть народитися примудрився.

А почалося все з римського полководця Юлія Цезаря — добре навоювавшись із варварами, той вирішив перепочити і трохи розважитися. Довго він думав, і придумав Новий рік, а святкувати його сказав 1 січня. Сталося це 45 року до нашої ери. Бучно зустрічали римляни Новий рік, а що «голубого вогника» вони ще не знали, то влаштовували собі замість нього гладіаторські бої, і, сьорбаючи вино, споглядали, як на арені рубаються між собою або борюкаються зі звірами гарні хлопці, схожі на голлівудську зірку Рассела Кроу. Але ось народився Син Божий, римляни стали християнами і святі отці заборонили ті неподобства напередодні Різдва, тож 1 січня 404 року гладіаторський бойовик у Римі бачили востаннє.

Багато років минуло з тих пір, поки календар Юлія Цезаря дійшов і до москалів. Досі усі дивуються, чому перепити їх ніхто не годен. Так склалося історично, бо аж до кінця ХІV століття сідали вони святкувати новий рік ще першого вересня. Не дивно, що з такими затяжними святкуваннями нарахували тих років аж 7208. Та от прийшов цар Петро, страшний євроінтегратор (ще й досі росіяни лають його за те), і почав заводити скрізь німецькі порядки: казав пиятику скоротити до одного дня, а саме 1 січня, з якого Новий рік починається, причому не 7209-й, а 1700-й, як у людей. А що гетьман наш Мазепа ще десь там барився зі своїми шведами, то довелося і українцям той наказ прийняти.

Уночі 1 січня 1801 року в Палермо вийшов надвір астроном Джузеппе П'яцці, аби отямитись трохи від дії благородних італійських вин. На небі не було ні хмаринки, і, задерши голову догори, Джузеппе вздрів... ні, не білочку, гірше — величезну космічну каменюку. Так людство відкрило перший і найбільший астероїд, що називається Церера.

Горді ірландці тої ночі пили хіба що з горя, адже їхнє повстання проти англійських окупантів саме зазнало поразки. З 1 січня 1801 ірландський парламент скасовувався, а Ірландія приєднувалася до британської імперії. Так постало Об'єднане королівство Великобританії та Ірландії.

А от неграм на Гаїті пощастило більше, як вони гадали. Першого січня 1804 року вони вирішили проголосити незалежність від Франції. Знаючи місцеві практики вуду, можна з упевненістю сказати, що не обійшлося без «гребучих» трав та зомбі. То була перша незалежна негритянська держава у Карибському морі. І, незважаючи на перевороти, диктатури й убогість, тривала та незалежність аж до 1915 року, коли на Гаїті накинули оком американці.

Також на Новий 1874 рік Російська імперія зробила своїм підданим подарунок, від якого вони не можуть відкараскатися дотепер — загальну військову повинність. Відтоді замість виставляти в рекрути одного юнака, який має «віддуватися» за село 25 років, до війська повинен був іти кожен, але вже на значно менший термін.

У Львові 1 січня 1880 року вийшло перше число української щоденної газети «Діло». Вона виходила аж до початку Другої світової війни й була однiєю з найавторитетніших газет Галичини і чи не єдиним українським голосом у хорі польських видань. Свого часу в «Ділі» працював Іван Франко.

Першого дня 1932 року радянські трударі під мудрим керівництвом компартії здійснили черговий великий прорив — недалеко від міста Нижній Новгород відкрився автомобільний завод імені Молотова (ЗіМ — майбутній ГАЗ). А проектувалося це соціалістичне диво в імперіалістичній Америці, де радянські конструктори й фахівці компанії «Форд» і завод імені Молотова мали випускати модифіковані легковики «Форд-А» та вантажівки «Форд-АА», звісно ж, під іншими назвами. Це започаткувало славну традицію радянського автомобілебудування, коли мотоцикл «БМВ» назвали «Дніпром», автомобіль «Опель» — «Москвичем», а популярний у зогнилій Європі «Фіат» — «Жигулем».

І взагалі, кожен рік починається з Дня звільнення Куби. 1 січня 1959 року червоні повстанці увійшли до столиці острівної країни — Гавани. Вони вигнали капіталістичного диктатора Батісту і поставили комуністичного — Фіделя Кастро. Дядька Сема то неабияк засмутило, відтак загальне число замахів на Фіделя, планованих і здійснених, перевищує шістсот. Та старий революціонер має неймовірне шосте чуття, а його вбивцям постійно не щастить. Одного разу, коли всі лабети були вже розставлені, все зірвалося через те, що кілера розібрав... пронос. І хоч останнім часом вісімдесятирічний Команданте лежить у шпиталі і його заступив брат Рауль, якраз перед Новим роком кубинські лікарі заявили, що чутки про рак у Фіделя — лише вигадки імперіалістів, і незабаром вождь знову вестиме свій бунтівний народ.

Історія також багата видатними особистостями, яких лелеки принесли батькам просто під ялинку. Для нас це передусім Степан Бандера. Народившись 1909 року кволим і хворобливим, він так захотів до пласту, що, постійно тренуючись і гартуючи тіло, став непоганим спортсменом — спортивний пластовий курінь «Червона Калина» ще й досі пишається тим, що вiн був його членом. Сила тіла і духу знадобилася пізніше, коли він очолив визвольну боротьбу українців і мусив сидіти у польських в'язницях та німецьких концтаборах. Бандера — іспанською «прапор». Ним і досі залишається Степан Бандера для всіх, хто має в серці прагнення свободи й любов до рідного народу.

За два роки до нього, і теж першого січня, у містечку Кам'янське, що тепер Дніпродзержинськ, пролунав перший доленосний крик Леоніда Ілліча Брежнєва, якому судилося стати чотири рази Героєм Радянського Союзу, Героєм праці, вождем усіх трудящих і персонажем сотень, якщо не тисяч, анекдотів. Про це теж склали анекдот: «Леоніде Іллічу, а яке у вас хобі? — Збираю анекдоти про себе. — І багато назбирали? — Два з половиною табори». Епохою Брежнєва був «застій», під час якого бідні селяни, змучені війнами й голодом, вперше отримали стабільний шматок хліба.

Першого січня народився на світ і Андрій Середа, фронтмен гурту «Кому Вниз», громоподібний голос якого широкий загал знає за передвиборчими роликами Віктора Ющенка, а вузьке коло поціновувачів готики — за покладеними на «важку» музику текстами Тараса Шевченка. Чорна футболка із «сваргою», фірмовим знаком «Кому Внизу», давно стала обов'язковою складовою джентльменського набору молодого українського націоналіста сучасності.

Серед найвідоміших уродженців першого січня — Римський Папа Александр VI, в миру Родріго Борджіа. Він був типовою ренесансною особистістю: вмілий політик і великий покровитель мистецтва, Олександр VI сподобився звання «чудовисько розпусти», позаяк мав численних наложниць, від яких мав дітей, з якими теж зазнавав любовних утіх. Помер він від того, що, переплутавши, випив отруєного вина з келиха, який сам і приготував для одного з невгодних кардиналів. Католицька церква називає його «найпохмурішою постаттю папства».

Ще один великий італієць народився першого січня — Лоренцо Медичі. Його ім'я — синонім як тонких політичних інтриг, так і меценатства. Ставши у 20 років правителем найсильнішого тоді міста-республіки, Флоренції, Лоренцо одразу занурився з головою у викриття ворожих змов і плетення власних. За його правління Флоренція сягнула найвищого розквіту — при її дворі творили Леонардо да Вінчі, Донателло, Ботічеллі, Мікеланджело та ще ціле сузір'я майстрів Відродження.

1919 Нового року народився американський письменник Джером Девід Селінджер, відома повість якого «Над прірвою в житі» була спочатку заборонена, а потім увійшла до класики світової літератури. Це чи не найтаємничіший американський письменник — зазнавши піку популярності, він заховався від світу у своєму маєтку і після 1965 року пише тільки «в стіл» і не спілкується з пресою.

      Різні події й різні люди приходили у світ на Новий рік. Головні переваги цієї дати — несподіванка й урочистість. І необмежена перспектива попереду — адже кожного разу все лише починається, і то з чистої сторінки...