Головну ялинку Бухареста прикрасили єесiвськими зiрками. (Фото РЕЙТЕР.)
Це рішення давалося Брюсселю важко — дуже вже «сирими» входять Болгарія та Румунія до складу європейської спільноти. Не виконані до кінця вимоги про боротьбу з корупцією та злочинністю, реформування судової системи та деякі інші далеко не другорядні питання. А головне — об'єднана Європа приймає до свого складу дві найбідніші порівняно з іншими членами ЄС країни і змушена буде виділяти дуже великі кошти зі спільної каси для «підтягування» їх хоча б до якогось нижньо-середнього єесівського рівня, хоча б до рівня Польщі, яка до 1 січня була найбіднішою країною ЄС. Якщо Софія та Бухарест виявляться поганими учнями, то на них чекає покарання у вигляді зменшення фінансової підтримки Брюсселя. На таких неприємних і навіть принизливих умовах до ЄС не вступала ще жодна країна.
22-мільйонна Румунія подала заявку про членство в ЄС 22 червня 1995 року, а 8-мільйонна Болгарія — 14 грудня 1995 року. Хоча впродовж 11 років вистоювання в черзі до дверей ЄС ці держави зробили дуже багато, їхній річний національний валовий продукт в перерахунку на одного мешканця ледве дотягує до 40 відсотків від середнього по Євросоюзу. Навіть Хорватія, яка надалі залишається за порогом Союзу, має всі показники значно кращі, ніж Болгарія і Румунія. Але обрано саме Болгарію та Румунію, оскільки ці дві країни, на відміну від Хорватії, є членами НАТО.
Софія й Бухарест вже отримали першочергові «домашні завдання», які мусять виконати впродовж першого півріччя перебування в ЄС. Болгари, зокрема, повинні змінити Конституцію, запровадити в життя новий цивільний кодекс та провести судову боротьбу проти корумпованих урядовців, передусім в органах самоврядування та митній службі. Румуни також мусять провести більше антикорупційних розслідувань i створити спеціальний урядовий орган, який буде вивчати походження статків політиків. Вже в червні цього року Брюссель перевірить виконання цих «домашніх завдань». Якщо оцінки будуть незадовільними, то інші країни-члени ЄС припинять визнавати вироки болгарських судів й ігноруватимуть болгарські чи румунські ордери на арешт.
Також дошкульними будуть санкції в сільському господарстві і в разi порушення безпеки продуктів харчування. Якщо румуни і болгари не доведуть, що їхні національні агенції вдало розподіляють виділену Брюсселем фінасову допомогу фермерам чи, не дай Боже, щось прихоплюють собі, то Єврокомісія залишає за собою право зменшити цю статтю видаткiв на 25 відсотків. Румунія та Болгарія досі не впоралися з епідеміями захворювань серед худоби, особливо свиней. Тому і після 1 січня продовжує діяти заборона експорту м'яса і деяких видів молочної продукції до решти країн-членів Союзу.
Над Болгарією висить ще одна загроза: якщо ця країна найближчим часом не підвищить технічний контроль своїх літаків цивільної авіації, то ЄК накладе заборону на їхні польоти до європейських аеропортів.
Два мільйони румунів та 820 тисяч болгар працювали в країнах ЄС ще до 1 січня. Щоправда, Болгарія не має точних даних, але, за приблизними оцінками, впродовж 17 років з часу падіння комунізму 120 тисяч болгар виїхали до Іспанії, з них 93 тисячі — легально. Ще 200 тисяч болгарських заробітчан працюють у Греції та 60 тисяч — в Італії. Причина проста: у Болгарії середня місячна зарплата становить 176 євро, в Іспанії вона вища в 17 разів, Греції — у 10 разів, а в Німеччині — навіть в 24 рази.
У Румунії, за даними тамтешнього Міністерства праці, середня зарплата становить 285 євро, а в Іспанії сільськогосподарський робітник невисокої кваліфікації чи муляр отримують 1000 євро на місяць. За даними Міністерства праці, 1,2 млн. румунів працюють за кордоном легально, а 800 тисяч — нелегально, але намагаються легалізувати свій статус. Грошові перекази на батьківщину від румунських заробітчан перевищують чотири мільярди євро впродовж року і сприяють економічному розвитку країни. Відтак 10 відсотків населення, до того ж найбільш працездатного, виїхали, i в країні відчувається брак робочих рук.
Інститут Геллапа провів соцiологiчнi дослiдження, результати яких свідчать, що, наприклад, з Болгарії мають намір виїхати до інших країн ЄС лише 34 тисячі осіб. Старіюча Європа в принципі не проти напливу «свіжої крові». Але мова про її якість. Адже серед еміграції з Болгарії та Румунії є кримінальні елементи та неповнолітні повії. З офіційних даних ЄС випливає, що щороку на Захід переправляється від чотирьох до п'яти тисяч «лоліт» з Болгарії, приблизно 1400 — з Румунії i майже така ж кількість українок та молдаванок.
Велика Британія, Німеччина та Австрія ще до 1 січня попередили, що не відкриють свої ринки праці для болгар та румунiв. Натомість робочі місця «новобранцям» запропонували Польща, Латвія та Словаччина. Але малоймовірно, що румуни та болгари скористаються з пропозиції свої колишніх колег по соцтабору, бо віддають перевагу країнам з більш високим рівнем життя та оплати праці. Тим більше, що за оцінками речника МЗС Болгарії Димітра Ганчева, в період до 2010 року Болгарію щороку будуть залишати не більше 6—8 тисяч заробітчан. Хто хотів виїхати — той уже виїхав.
Без сумніву, Болгарія та Румунія тішаться з щойно отриманого членства в ЄС. Передусім тому, що це дасть потужний поштовх для їхнього економічного та суспільного розвитку. Відчуття причетності до єдиної європейської родини справить серйозний психологічний ефект на мешканців цих країн та на політичні еліти, які вже не будуть почуватися забутою периферією Європи. Болгари та румуни не мають ілюзій, що членство в ЄС вирішить всі їхні проблеми, але вони мають підстави сподіватися, що прискорить вирішення цих проблем. Це засвідчує і соціологія. Так, у Болгарії до вступу в ЄС прихильно ставляться 70—75 відсотків населення.
Прем'єр-міністр Румунії Калін Попеску Тарічеану в промові з нагоди вступу своєї країни до ЄС висловив упевненість, що євроінтеграція допоможе швидко модернізувати галузі охорони здоровя, освіти та транспорту. Однією із запорук цього має стати фінансова допомога з брюссельської каси у розмірі понад 30 млрд. євро.
Прем'єр-міністр Болгарії Сєргей Станішев так охарактеризував рішення про приєднання його країни до ЄС з 1 січня цього року: «Це історична подія, яка для нас означає, що «берлінська стіна» впала остаточно». Європа виявила милосердя до двох балканських країн, яке ніколи не демонструвало до своїх найближчих сусідів. Болгарія та Румунія на шляху до Європи демонстративно вислуговувалися перед Брюсселем, зокрема, запроваджували візи для українців. Цим двом країнам щонайменше ще 10 років не бачити Шенгенської зони та єдиної європейської валюти, але вони після вступу в ЄС ще більше намагаються довести свою лояльність Брюсселю. Навіть всупереч власним економічним інтересам.
Румунія впродовж останніх років досягла значно більшого соціального та економічного поступу, ніж Болгарія. Вирішальними виявилися два чинники: членство Румунії в НАТО та особа президента Траяна Басеску. Після вступу до Альянсу та приходу до влади послідовного прозахідника і антикомуніста президента Траяна Басеску західні фірми шикувалися в чергу, щоб відкрити в Румунії філії своїх підприємств. Перед ведуть провідні автомобілебудівні заводи Західної Європи та світу. Членство в НАТО сприяло тому, що в місті Брашов невдовзі відкриєтья франко-німецьке підприємство з виготовлення гелікоптерів Eurocopter, які стоять на озброєнні в багатьох країнах НАТО. Президент Траян Басеску довів на власному прикладі, що розумний та послідовний лідер нації таки є «воїном в полі».
Західноєвропейські та ізраїльські фірми здійснюють солідні інвестиції в румунську військову промисловість, починаючи з 2003 року, коли країна чітко визначилася зі своїм євроатлантичним напрямком розвитку. Тут уже діє оперативний центр повітряного суверенітету (ASOC). Його та інші військові й цивільні об'єкти ввів у дію стовп американської оборонної та космічної промисловості — компанія «Локхід Мартін». Завдяки західним інвестиціям провідне румунське підприємство з виготовлення військової техніки «Ромарм» тепер нараховує 10 тисяч працівників на 16 заводах, а обсяги його виробництва, починаючи з моменту вступу країни в НАТО у березні 2004 року, зросли на 25 відсотків, зокрема на 60 відсотків — упродовж 2006 року.
Румунія досягла значних успіхів у галузі телерадіокомунікацій. На цей час у країні діють більше сотні приватних радіостанцій. Країна має чотири пакети супутникових телепрограм. Для порівняння: найбільш просунута з посткомуністичних країн у цьому питанні, Польща пропонує три пакети супутникових телеканалів, Росія — один (НТВ+), Україна — жодного.
Палицею в «колісниці поступу» залишається наполовину посткомуністичний парламент Румунії. Менш ніж за місяць до вступу в ЄС розпалася правляча пропрезидентська коаліція, залишились уряд меншості та перспектива проведення найближчим часом дострокових парламентських виборів, шляхом яких президент Басеску розраховує відправити в небуття колишню компартійну номенклатуру.
У Болгарії ж триває посткомуністичне «благодєнствіє». Але еліти таки змушені реагувати на звинувачення в корупції, тому розпочинають членство в ЄС з рішучої (принаймні зовні) боротьби за «чистоту рук» у митних органах. Болгарська митниця є раєм для сірої економіки, такий висновок зробила незадовго до Нового року газета ділових кіл Болгарії «Парі».
Також Болгарія має велетенські проблеми з енергоносіями. Лише минулого місяця були підписані з «Газпромом» нові, більш жорсткі угоди про поставки російського газу, в яких болгарам усе-таки вдалося виторгувати для себе більш вигідні умови щодо транзитної ціни газу до інших країн — Італії, Греції, Туреччини та Македонії. А свого «газу» додав Брюссель, змусивши Софію 2002 року закрити два з чотирьох реакторів радянського виробництва на АЕС в Козлодуї (ця атомна станція забезпечувала приблизно половину потреби Болгарії в електроенергiї та ще й давала експортні надходження в сотні мільйонів доларів). Попри серйозну модернізацію, здійснену впродовж останніх років, Брюссель надалі вимагає закрити інших два реактори. І цим також скористалася Росія, яка запропонувала минулого місяця кредит у розмірі 3,8 млрд. євро на будівництво нової, більш сучасної АЕС у місті Белене. Контракт на цю інвестицію виграла російська фірма «Атомстройекспорт», яка вже будує АЕС в іранському Бушері...
Від вступу в ЄС особливо задоволені румунські та болгарські функціонери. Вже визначено, що болгарським комісаром ЄС буде 49-річна юрист Мелена Конєва, яка відповідатиме за захист прав споживачів. Це традиційна «нагорода» особі, яка проводила переговори про членство своєї країни в Євросоюз.
Голова Єврокомісії Жозе Мануель Бароззу вперше в історії ЄС відхилив кандидатуру запропонованого Румунiєю комісара Варуяна Восгасяна з огляду на його низький фаховий рівень, сумнівні бізнесові зв'язки та колишню співпрацю з комуністичними спецслужбами «Секурітате». Натомість Брююссель погодився з кандидатурою наступного претендента Леонарда Орбана, який до цього обіймав посаду держсекретаря в Міністерстві євроінтеграції та виніс на своїх плечах головний тягар переговорів про членство Румунiї в ЄС. Оскільки для Орбана не знайшлося вільної вакансії, то спеціально для нього запровадили нову посаду — єврокомісара з питань багатомовності.
Професійні армії з'являться в Румунії та Болгарії швидше, ніж у багатьох старих країнах-членах ЄС. Минулорічний осінній набір призовників до румунської армії був останнім. Починаючи з цього року новобранці йтимуть до війська лише з власної волі та за чітким контрактом. А з 2008 року повністю фаховою стане і болгарська армія. Відтак примусова мобілізація буде в обох країнах можливою лише у випадку війни. Військова реформа завершитися в Румунії до 2015 року, коли фахова армія нараховуватиме 80 тисяч військовослужбовців (на цей час служать 97 тисяч осіб) і повністю відповідатиме стандартам НАТО. Стартова зарплатня румунського солдата становить 250 євро при повному державному утриманні та безкоштовній квартирі, тому бажаючих не бракує. Болгарська професійна армія з початку 2008 року буде нараховувати 50 тисяч військовослужбовців.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
