Боротьба біля мавзолею Туркменбаші

      Смерть Ніязова поклала початок запеклій боротьбі за владу в Туркменії і, що важливіше, новому етапу боротьби між Росією, Китаєм, ЄС та іншими зацікавленими сторонами за туркменський газ. Відхід Туркменбаші ставить під удар досягенуті угоди між Ашгабадом та «Газпромом».

      Учора з'явилась перша офіційна реакція світових грандів на смерть батька всіх туркменів. Керівництво ЄС виступило з приводу смерті Туркменбаші з короткою заявою, в якій міститься заклик до нової влади Туркменії відновити демократію в республіці. Всупереч дипломатичному протоколу, в заяві не висловлюється співчуття. Співчуття туркменському народу першим висловив президент Білорусі Олександр Лукашенко. До нього приєдналися Генсек ООН Кофі Аннан та США. Надіслав співчуття і Президент Віктор Ющенко: в тексті Туркменбаші було названо «великим другом України».

      Тема всіх коментарів у ЗМІ незмінно зводиться до туркменського газу. Російська «Независимая газета» вважає, що Москва навряд чи підтримає зусилля лідерів опозиції, які мають намір повернутися на батьківщину з метою створити коаліційний уряд. Експерт газети вважає: «Якщо смерть Ніязова була насильницькою і ретельно підготовленою, то спадковість диктаторської влади збережеться. Тому що ті, хто готував смерть Ніязова, розрахували свої кроки. Якщо все сталося несподівано, то у лідерів є великі амбіції і можлива велика громадянська війна... Але я вважаю, що головну роль відіграє Росія, якій важливо не допустити, щоб, не дай Боже, в Туркменії не прийшов до влади недружній Москві режим». Експерти звертають увагу на іншу проблему, яка наразі не потрапляє в поле зору: в період безвладдя Туркменія може стати головним перевалочним пунктом на шляху афганського опіуму та героїну до країн СНД та Європи. Експерт газети «Время новостей» Андрій Дубнов заявив, що «в Туркменії на владу можуть претендувати, в першу чергу, ті, хто контролює фінансові потоки, які належать президенту Сапармурату Ніязову». Доходи від туркменського газу зберігаються в західних банках, передусім у Німеччині, і від тих, хто встиг отримати право розпоряджатися ними, і залежатиме успадкування престолу, вважає експерт. Газета «Комерсант» вважає, що президентські вибори в Туркменії пройдуть під повним контролем силових структур, а найвпливовiший з їхніх представників, начальник особистої охорони Ніязова — генерал Акмурад Реджепов може не втриматися від спокуси захопити головний державний пост. Тим більше що колишні члени особистої охорони президента тепер повністю контролюють збройні сили та МВС. «Независимая газета» також вважає Реджепова головним претендентом на трон.

      «Оскільки великий покійник залишив по собі приблизно однорідну масу невиразного людського матеріалу, то існує ризик не визначитися з безумовним фаворитом. Рівність сил часом стає увертюрою до громадянської війни, але не після таких диктатур. Після них, навпаки, у кожного з кандидатів у фаворити вистачить достатньо здорового глузду, щоб зрозуміти, що перемога виявиться пірровою, при цьому усвідомлення цього прийде задовго до того, як він спробує ризикнути», — коментує ситуацію в країні сайт «Фергана. ру», єдиний інтернет-ресурс, який неупереджено висвітлює події в Середній Азії.

      І в самій Туркменії, і за її межами розмови точаться тільки про боротьбу за владу та доступ до газу, а про долю туркменського народу цілковито забуто. «Доля забитого, ізольованого від світу, позбавленого всіх людських прав туркменського народу, який в часи правління сонцеподібного Туркменбаші повернувся в епоху середньовіччя, нікому не цікава», — зазначає сайт «Фергана. ру».