Культуру в маси — тобто в телевізор,

17.11.2006
Культуру в маси — тобто в телевізор,

Культуру в маси несе Наталя Катериненко. (Фото Наталiї СЬОМОЧКIНОЇ.)

      Нещодавно на каналі «ТВ1» з'явилася передача «VIP-культура», яка варта уваги не тільки тому, що вона чи не єдина «культурна» на вітчизняному телебаченні, а й тому, що в ній  намагаються події в галузі культури  висвітлювати нестандартно. Це iнформацiйна програма про культуру, в якiй знаходиться мiсце для рiзних напрямiв — для класики та року, для поетiв, письменникiв, художникiв i музикантiв... Але програма презентує лише подiї, якi дiйсно вартi уваги глядача з високими смаками. Ведуча програми, журналіст та критик  Наталя Катериненко поділилася з «УМ» своїми поглядами на ситуацію культурного вакууму в телеефірі.

      — Можна сказати, що культура на українському телебаченні перебуває на задвірках. У всіх відношеннях. Починаючи від іміджу ведучих і закінчуючи програмами, їй присвяченими. Їх просто немає. Чомусь вважається, що  програми такого роду нерейтингові. Але чому вони були рейтинговими двадцять років тому, чому їх дивилися мільйони радянських телеглядачів? Тільки  тому що рівень масової телепродукції був на багато порядків вищий, ніж сьогодні. Зараз чомусь розумне і талановите вважається нерейтинговим. Мені здається, причина не тільки в держзамовленні та отупінні аудиторії, а в тому, що самі телевізійники змирилися з ситуацією, а працювати за інерцією набагато простіше, ніж   іти проти течії. Сьогодні продюсера, який дозволяє собі мати в сітці навіть п'ятнадцятихвилинну культурологічну  програму, можна назвати сміливцем  і патріотом, що ризикнув виступити проти стереотипів.

      — Який, за вашою оцінкою, рівень подачі культурних подій  на нашому ТБ?

      — Про який рівень може йтися, якщо  вся культура обмежується «Хорошими піснями» на «1+1» і чимось подібним? Брати  до уваги хвилинні сюжети про події у світі театру, музики, кіно, образотворчого мистецтва, які іноді прослизають у новинах, просто немає сенсу. Наших героїв у культурі просто немає, тому що їх немає в ящику. Є тільки попса, а що не попса — це неформат. У пiдсумку, Україна щодня втрачає свою творчу еліту — скільки музикантів, художників, режисерів за роки нашої оспіваної незалежності емігрувало! Телебачення як сучасний масовий  комунікатор могло б впливати на ситуацію. 

      — Чи є перспектива у таких програм?

      — Мені здається, час від політичних струм-шоу перейти до культурологічних. Наприклад, Савік Шустер як професіонал, який чесно відпрацьовує заплачені йому гроші, цілком міг би  вести гостру передачу про культуру. Була б вона рейтинговою? Поза сумнівом. Що стосується в цілому телебачення, то кожен канал, що поважає себе, повинен мати хоч би одну передачу про новини культури. Вони б створили необхідний гумус для сприйняття глядачами складніших проектів. За останні десятиліття телевізійну публіку привчали до банальності і вульгарності, щоб змінити ситуацію, потрібно не менше часу. Якщо ми не хочемо, щоб наші діти жили в товаристві дебілів, варто змінити відношення до рейтинговості проектів.

      — Які акценти, на ваш погляд, треба розставляти в таких програмах, як ваша?

      — Головне — це справжнє, високе мистецтво. Популярне воно чи ні — це друге питання. Важливо, щоб у таких проектах не було місця попсі, яка лізе у всі дірки прайм-тайму.   

Наталя СВІТАЙЛО.
  • Сашко Лірник: Казку пропускаю через себе...

    Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>

  • Розкадровані мандри

    Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>

  • Сміятися з леді-боса

    Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>

  • «За мною там Непал, Гімалаї сумують»

    Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>

  • У новинах немає змоги «погратися»

    Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>

  • Провокатори з мікрофонами

    У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>